ВОЇНСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ
во́їн
запозичення з старослов’янської мови;
стсл. воинъ є похідним від вои, пов’язаного з воина, спорідненим з укр. воюва́ти;
р. болг. м. во́ин, бр. во́ін, ч. vojin (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́їнство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́ін | білоруська |
| во́ин | болгарська |
| во́ин | македонська |
| во́ин | російська |
| воюва́ти | українська |
| vojin (з рос.) | чеська |
| воинъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України