ВОЄВОДА — ЕТИМОЛОГІЯ

р. др. воево́да, бр. ваяво́да, п. wojewoda, ч. vévoda, слц. vojvoda, вл. нл. wójwóda, полаб. våvådă «князь», болг. войвода, воево́да, схв. вȍјвода, слн. vójvoda, стсл. ВОѤВОДА;

псл. vojevoda, утворене з основ іменника voj-(іnъ) «воїн» і дієслова voditi «водити»;

припущення (Меіllet Études 209–210), що це калька з двн. herizogo «полководець, герцог», викликає сумнів.– Шанский ЭСРЯ І З, 127;

Фасмер І 332;

Львов Лексика ПВЛ 276–277;

Machek ESJČ 687;

БЕР І 172–173. – Див. ще ве́сти́, воюва́ти;

запозичення з угорської мови;

уг. vajda «воєвода; циганський ватажок» походить від слов’янського воєвода;

п. wajda «ландграф (у XV ст.); циганський ватажок», слц. vajda «циганський ватажок»;