ВОЯЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
воя́ж
запозичено з французької мови, можливо, через польське посередництво;
фр. voyage «подорож» походить від лат. viāticum «гроші на подорож; провізія для подорожі», в основі якого лежить via «дорога», споріднене з дінд. vḗti «іде слідом, переслідує, прагне кудись», vītáḥ «прямий, простий, прямолінійний», vīthiḥ, vīthī «ряд, вулиця, шлях», псл. *vojь «воїн», укр. війна́, воюва́ти;
р. болг. воя́ж, бр. вая́ж, п. wojaż;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вояже́р
вояжува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вая́ж | білоруська |
| воя́ж | болгарська |
| vḗti «іде слідом, переслідує, прагне кудись» | давньоіндійська |
| viāticum «гроші на подорож; провізія для подорожі» | латинська |
| wojaż | польська |
| *vojь «воїн» | праслов’янська |
| воя́ж | російська |
| війна́ | українська |
| voyage «подорож» | французька |
| via «дорога» | ? |
| vītáḥ «прямий, простий, прямолінійний» | ? |
| vīthiḥ | ? |
| vīthī «ряд, вулиця, шлях» | ? |
| воюва́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України