ВОСКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

віск

псл. voskь;
споріднене з лит. vãškas, лтс. vasks, двн. днн. wahs, нвн. Wachs, дангл. weax, дісл. дфриз. шв. vax, англ. wax, дат. vox, можливо, також гр. ἰξός «омела, клей з ягід омели», лат. viscum «тс.»;
р. бр. воск, др. воскъ, п. вл. нл. wosk, ч. слц. vosk, полаб. våsk, болг. во́сък, м. восок, схв. вȍсак, слн. vósek, стсл. воскъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

воска́рка «жінка, яка ворожить воском»
воскі́вка «навощений папір»
воскови́к «ворочок для відкидання сиру»
воскува́ти
воскува́тий
воща «вощина»
воща́на «воскувато-жовта іржа»
воща́ний
воща́нка «навощений папір або тканина»
вощи́на
вощи́ти
оскови́к «тс.»
прово́щений
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wax англійська
воск білоруська
во́сък болгарська
wosk верхньолужицька
ἰξός «омела, клей з ягід омели» грецька
weax давньоанглійська
wahs давньоверхньонімецька
vax давньоісландська
wahs давньонижньонімецька
воскъ давньоруська
vax давньофризька
vox датська
viscum «тс.» латинська
vasks латиська
vãškas литовська
восок македонська
wosk нижньолужицька
Wachs нововерхньонімецька
våsk полабська
wosk польська
voskь праслов’янська
воск російська
вȍсак сербохорватська
vosk словацька
vósek словенська
воскъ старослов’янська
vosk чеська
vax шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України