ВОРУШИВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ворухну́ти
результат контамінації слів во́рох «купа невіяного зерна» (вороши́ти «віяти зерно, підкидаючи його лопатою»?) і ру́хати, ру́шити;
р. ворохну́ть, вороши́ть, бр. варухну́ць, варушы́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
воро́шити
ворухки́й
ворухли́вий
вору́шало
«палиця, якою ворушать солому в печі»
воруши́ло
«підойма, важіль»
воруши́льний
«збуджувальний»
воруши́льник
«збуджу вальник»
воруши́ти
ворушки́й
ворушли́вий
ворушня́
завору́шення
звору́шення
звору́ши́ти
звору́шливий
неворушки́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| варухну́ць | білоруська |
| ворохну́ть | російська |
| вороши́ть | українська |
| варушы́ць | українська |
| во́рох «купа невіяного зерна» (вороши́ти «віяти зерно, підкидаючи його лопатою»?) | ? |
| ру́хати | ? |
| ру́шити | ? |
проверю́хатися «перевертатися, валятися»
неясне;
можливо, пов’язане з воруши́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
провирю́хатися
«прочунятися зі сну»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| воруши́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України