ВОРОХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
во́рох «купа, зокрема невіяного зерна; [неспокійна юрба; неспокій, інтрига Ж]»
псл. *ѵorхъ «купа хліба (для обмолоту)»;
споріднене з лтс. vârsms «хліб, розстелений для обмолоту», лат. verro «волочу, мету», хет. uarš-, uaršiia «обривати, збирати врожай», двн. wërran «плутати»;
р. во́рох «купа зерна, соломи», бр. во́рах «шум, шелест; переворот», п. [warch] «сварка, гнів», болг. врах «снопи, розстелені для молотьби», върха́ «молочу», м. врав «купа снопів на току», схв. вршај «шар (ряд) снопів на току; молотьба, час молотьби», слн. vršíti «молотити зерно худобою», vršáj «ворох (збіжжя для молотьби)», стсл. врахъ «ворох»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ворохі́бини
«заколот»
ворохі́́бник
«заколотник»
ворохі́бництво
ворохі́бня
«тс.»
ворохо́бити
«ворушити; бунтувати»
ворохо́битися
«ворушитися; бунтуватися»
ворохобли́вий
«бунтівливий»
ворохо́бний
«тс.»
ворохо́бник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́рах «шум, шелест; переворот» | білоруська |
| врах «снопи, розстелені для молотьби» | болгарська |
| wërran «плутати» | давньоверхньонімецька |
| verro «волочу, мету» | латинська |
| vârsms «хліб, розстелений для обмолоту» | латиська |
| врав «купа снопів на току» | македонська |
| warch «сварка, гнів» | польська |
| *ѵorхъ «купа хліба (для обмолоту)» | праслов’янська |
| во́рох «купа зерна, соломи» | російська |
| вршај «шар (ряд) снопів на току; молотьба, час молотьби» | сербохорватська |
| vršíti «молотити зерно худобою»«ворох (збіжжя для молотьби)» | словенська |
| vršáj «молотити зерно худобою»«ворох (збіжжя для молотьби)» | словенська |
| върха́ «молочу» | українська |
| uarš- | хетська |
| uaršiia «обривати, збирати врожай» | ? |
| врахъ «ворох» | ? |
вархола́ «сварка, лайка»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. warchoł «баламут; (ст.) колотнеча, сварка, чвари» походить від [warch] «гнів», яке зіставляється з слн. vršéti «шуміти, шелестіти» і, менш переконливо, з укр. ворох;
бр. [ва́рхал] «шум, содом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вархола
«колотня, звада, спір, суперечка»
(вархолъ)(1641)
вархо́лити
«підбурювати, дражнити, лаяти»
вархолникъ
«схильний до вархолу»
(1607)
вархольня́
«тс.»
верхола́
«тс.; неприємна справа»
верхо́лити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ва́рхал «шум, содом» | білоруська |
| warchoł «баламут; (ст.) колотнеча, сварка, чвари» | польська |
| vršéti «шуміти, шелестіти» | словенська |
| ворох | українська |
| warch «гнів» | ? |
ворухну́ти
результат контамінації слів во́рох «купа невіяного зерна» (вороши́ти «віяти зерно, підкидаючи його лопатою»?) і ру́хати, ру́шити;
р. ворохну́ть, вороши́ть, бр. варухну́ць, варушы́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
воро́шити
ворухки́й
ворухли́вий
вору́шало
«палиця, якою ворушать солому в печі»
воруши́ло
«підойма, важіль»
воруши́льний
«збуджувальний»
воруши́льник
«збуджу вальник»
воруши́ти
ворушки́й
ворушли́вий
ворушня́
завору́шення
звору́шення
звору́ши́ти
звору́шливий
неворушки́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| варухну́ць | білоруська |
| ворохну́ть | російська |
| вороши́ть | українська |
| варушы́ць | українська |
| во́рох «купа невіяного зерна» (вороши́ти «віяти зерно, підкидаючи його лопатою»?) | ? |
| ру́хати | ? |
| ру́шити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України