ВОРОНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
воро́на «ґава, Corvus corone L.» (орн.)
псл. *vorna «ворона» виводиться від псл. *ѵornъ «ворон, крук» (з огляду на подібність обох птахів і на менший розмір ворони остання могла сприйматися як самиця ворона), що спостерігається і в інших індоєвропейських мовах: пор. лит. várna «ворона», лтс. vãrna, прус. warne, тох. В wrauña «тс.» (очевидно, це балто-слов’янсько-тохарська ізоглоса);
р. воро́на, бр. варо́на, др. ворона, п. wrona, каш. [varna], ч. слн. vrána, слц. vrana, вл. wróna, болг. м. вра́на, схв. врȁна, стсл. врана;
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́ронь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| варо́на | білоруська |
| вра́на | болгарська |
| wróna | верхньолужицька |
| ворона | давньоруська |
| varna | кашубський |
| vãrna | латиська |
| várna «ворона» | литовська |
| вра́на | македонська |
| wrona | польська |
| *vorna «ворона» | праслов’янська |
| *ѵornъ «ворон, крук» (з огляду на подібність обох птахів і на менший розмір ворони остання могла сприйматися як самиця ворона) | праслов’янська |
| warne | прусська |
| врȁна | сербохорватська |
| vrana | словацька |
| vrána | словенська |
| врана | старослов’янська |
| vrána | чеська |
| várna «ворона» | ? |
| wrauña «тс.» (очевидно, це балто-слов’янсько-тохарська ізоглоса) | ? |
| воро́на | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України