ВОРОНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

вороне́ць «напій з горілки з медом»

неясне;

вороне́ць «півонія вузьколиста, Paeonia tenuifolia L.; [чернець, Асtaea L.]» (бот.)

суфіксальне утворення від прикметника ворони́й;
чернець названий так за свій чорний колір (пор. ще п. czernieć, czarny korzeń, нвн. Schwarzwurzel «тс.», букв. «чорний корінь»);
застосування цієї назви до півонії з великими криваво-червоними квітами залишається незрозумілим;
р. вороне́ц «те.», бр. варане́ц «Actaea L.», слц. vranec «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
варане́ц «Actaea L.» білоруська
вороне́ц «те.» російська
vranec «тс.» словацька
ворони́й ?

ворони́й «кольору воронячого крила, чорний з металевим полиском»

псл. *vornъ(jь) «тс.», утворене від *ѵornъ «ворон» за подібністю до його кольору;
р. вороно́й, бр. вараны́, др. вороныи, п. wrony, ч. слц. vraný, болг. м. вран, схв. врȃн, слн. vrán, vránji, цсл. враныи «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вороне́ць «кінь вороної масті»
ворони́ло «сіль для воронування»
воронува́ти «чорнити метал»
воронько́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вараны́ білоруська
вран болгарська
вороныи давньоруська
вран македонська
wrony польська
*vornъ(jь) «тс.» праслов’янська
вороно́й російська
врȃн сербохорватська
vraný словацька
vrán словенська
vránji словенська
враныи «тс.» церковнослов’янська
vraný чеська
*ѵornъ «ворон» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України