ВОРОЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *vorzь, *vorza «мотуз, вірьовка», пов’язане чергуванням голосних з *v^ьṛzti «в’язати»;

споріднене з лит. viržis «посторонок», дісл. virgill «мотуз, вірьовка», virgull, днн. wurgil «тс.», н. würgen «душити, давити»;

іє. *uergh-, що лежить в їх основі, очевидно, є поширенням індоєвропейського кореня *uer- «в’язати»;

др. поворозъ «перетинка», п. powróz «повороз», нл. powrjoz «мотуз»;

запозичення з польської мови;

п. [*wroza] «ремінець для прив’язування, зв’язування» є прямим відповідником до укр. воро́за (див.);

префіксальне утворення від основи [воро́за] «мотуз, шнурок» (див.);