ВОРВАНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
во́рвань «жир з морських тварин»
запозичення з скандинавських мов;
дшв. narhval «нарвал», шв. дат. narval «тс.» походять від дісл. náhvalr «вид китів» (букв. «трупний кит»), утвореного з основ іменників nár «труп», спорідненого з гот. naus, стсл. навь «тс.», лтс. nāve «смерть», і hvalr «кит», спорідненого з двн. (h)wal, нвн. Wal(fisch) «тс.», можливо, також лат. squalus «велика морська риба», прус. kalis «сом»;
давньоісландська назва зумовлена, очевидно, чорно-білим забарвленням цієї тварини;
р. бр. во́рвань «тс.», др. ворвонь «вид тварин», п. [warwol] «ворвань», ч. слц. vorvaň «кашалот»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́рвань «тс.» | білоруська |
| naus | готська |
| náhvalr «вид китів» (букв. «трупний кит») | давньоісландська |
| ворвонь «вид тварин» | давньоруська |
| narhval «нарвал» | давньошведська |
| narval «тс.» | датська |
| squalus «велика морська риба» | латинська |
| nāve «смерть» | латиська |
| Wal(fisch) «тс.» | нововерхньонімецька |
| warwol «ворвань» | польська |
| kalis «сом» | прусська |
| во́рвань «тс.» | російська |
| vorvaň «кашалот» | словацька |
| навь «тс.» | старослов’янська |
| vorvaň «кашалот» | чеська |
| narval «тс.» | шведська |
| nár «труп» | ? |
| hvalr «кит» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України