ВОЛЬТОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
вольт «одиниця виміру електричної напруги»
запозичення з французької мови;
фр. volte утворено від прізвища італійського фізика Алессандpo Вольти (Alessandro Volta, 1745– 1827);
р. бр. вольт, п wolt, ч. слц. вл. volt, болг. м. волт, схв. вȍлт, слн. volt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вольта́ж
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вольт | білоруська |
| волт | болгарська |
| volt | верхньолужицька |
| волт | македонська |
| вольт | російська |
| вȍлт | сербохорватська |
| volt | словацька |
| volt | словенська |
| п wolt | українська |
| volte | французька |
| volt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України