ВОЛОЦЮЗТВО — ЕТИМОЛОГІЯ
волоцю́га
суфіксальне утворення від волокти́;
форми з ц замість закономірного ч (пор. рос. і польську форми] є результатом контамінації на українському ґрунті форм *волочуга і ланцю́га збільш. від ла́нець; на це вказує і форма з вставним н; щодо бр. валацу́га, то тут можливий український вплив. – ЭСБМ II 34–35.– Див. ще волокти́;
р. [волочу́га], бр. валацу́га «волоцюга; бабій», п. włóczęga «волоцюга»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
волонцюгува́ти
«волочитися, бути волоцюгою»
волоцю́жник
волоцю́зтво
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
валацу́га «волоцюга; бабій» | білоруська |
włóczęga «волоцюга» | польська |
волочу́га | російська |
волокти́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України