ВОЛОХИ — ЕТИМОЛОГІЯ

во́ло́хи «волосся на руках і на тілі»

x у псл. *volxa могло бути емфатичне і тим самим служити для відрізнення від *ѵоlsъ «волос»;
псл. *volxa «хутро, шкура», споріднене з волос, волокно́ (Фасмер І 345);
р. [воло́ха] «шкіра, шкура», п. włochaty «волохатий», [włochacz] «ведмідь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

волоха́тець «комаха Tricodes»
волоха́тий
волоха́титися
волоха́тіти
волоха́ч «волохата істота»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
włochaty «волохатий» польська
*volxa могло бути емфатичне і тим самим служити для відрізнення від *ѵоlsъ «волос» праслов’янська
*volxa «хутро, шкура» праслов’янська
воло́ха «шкіра, шкура» російська
włochacz «ведмідь» українська
волос ?
волокно́ ?

волоха́ч «щириця загнута (звичайна), Amaranthus retroflexus L.» (бот.)

назва зумовлена волотистим характером суцвіть цієї рослини;
похідне утворення від во́ло́хи «волосся»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́ло́хи «волосся» ?

воло́шка «Centaurea cyanus L.; [конюшина альпійська, Trifolium alpestre L.]» (бот.)

і може продовжувати ще праслов’янську назву *volšьka, яка могла означати все волохате, зокрема волохату рослину;
у такому випадку назва пов’язана з во́ло́хи, псл. *Volх;
можливо, назва зумовлена волохатим виглядом чашечок цих рослин;
р. [воло́шка], бр. вало́шка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вало́шка білоруська
*Volх праслов’янська
воло́шка російська
*volšьka ?
во́ло́хи ?

воло́х «представник романських народів: молдаванин або румун, рідше італієць»

термін прийшов через германське посередництво (гот.*walhs, двн. walah, walh, свн. walch «чужинець, кельт, романець»);
походить від кельтського етноніма Volcae, пор. гаельськ. folc «бадьорий, жвавий» (пор. ще гр. Οὐόλκαι, англ. Wales, (Corn)wall);
псл. *ѵоlхъ «романець, представник романських народів»;
р. воло́х, бр. вало́скі «волоський», др. волохъ, п. вл. Włoch «італієць», ч. слц. Vlach «тс.», болг. влах «румун», м. Влав, схв. Влах, слн. Làh«тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

воло́ський
воло́шин «тс.»
воло́шка «молдаванка або румунка, рідше італійка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вало́скі «волоський» білоруська
влах «румун» болгарська
Włoch «італієць» верхньолужицька
волохъ давньоруська
Влав македонська
Włoch «італієць» польська
*ѵоlхъ «романець, представник романських народів» праслов’янська
воло́х російська
Влах сербохорватська
Vlach «тс.» словацька
Làh «тс.» словенська
Vlach «тс.» чеська
folc «бадьорий, жвавий» (пор. ще гр. Οὐόλκαι, англ. Wales, (Corn) ?
folc «бадьорий, жвавий» (пор. ще гр. Οὐόλκαι, англ. Wales, (Corn) ?
wall ?

віл

менш переконливі зближення із словом вели́кий (Meillet Études 242; Walde– Hofm. II 857) на протилежність дрібній худобі, пор. гр. μηλον «дрібна худоба» (укр. мали́й), з дієсловом вола́ти, п. wołać «волати, кликати, гукати», як бик з буча́ти (Младенов 75), із словами во́ло, ч. vole «воло» і н. wellen, schwellen «набрякати, набухати» (Machek ESJČ 703–704), з етнонімом воло́х, нібито віл – «волоська худоба» (Преобр. І 95) тощо;
псл. ѵоlъ, слов’янський новотвір, похідний від псл. valjati «каструвати», пор. укр. [валя́ти] «каструвати коней», конова́л, [ва́лах] «кастрований баран», р. [вал] «кастрований бик»;
р. бр. болг. м. вол, др. волъ, п. wół, ч. vůl, слц. vôl, вл. нл. wół, полаб. vål, схв. вȏ, слн. vòl, стcсл. волъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вола́р «волячий пастух»
вола́рити «бути воловиком»
воли́стий «подібний до вола»
воли́ще
волівня́ «волярня Ж; (зб.) воли»
волова́р «волячий пастух»
воло́ви́к «тс.»
воло́вина
волови́тий «вайлуватий, повільний»
воло́вник «хлів для волів»
воло́вня «тс.»
воло́вщина «податок із худоби»
воля́ка
воля́р
воля́рня
воля́чий
вораль «воловик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вол білоруська
вол болгарська
wół верхньолужицька
μηλον «дрібна худоба» (укр. мали́й) грецька
волъ давньоруська
вол македонська
wół нижньолужицька
wellen німецька
vål полабська
wołać «волати, кликати, гукати» польська
wół польська
ѵоlъ праслов’янська
valjati «каструвати» праслов’янська
вал «кастрований бик» російська
вол російська
вȏ сербохорватська
vôl словацька
vòl словенська
валя́ти «каструвати коней» українська
vole «воло» чеська
vůl чеська
вели́кий ?
μηλον «дрібна худоба» (укр. мали́й) ?
вола́ти ?
бик ?
буча́ти ?
во́ло ?
schwellen «набрякати, набухати» ?
воло́х ?
віл «волоська худоба» ?
валя́ти «каструвати коней» ?
конова́л ?
ва́лах «кастрований баран» ?
волъ ?

Волосожа́р «сузір’я Плеяди; сузір’я Оріон; планета Марс (?)»

пов’язувалося з етнонімом воло́х (Miki. EW 394), з апелятивом во́лос, оскільки Плеяди ще називаються волося́нка (Фасмер І 343), хоча цей зв’язок, очевидно, вторинний, з ім’ям слов’янського бога Волоса, однак стосунок між псл. *Volsb «Волос» і терміном Волосожа́р залишається нез’ясованим;
остаточно не з’ясоване;
р. Волосожа́ры «Плеяди», др. Волосыни, Власожельць, Власожелищи, Власожалиця «тс.», м. Власи, схв. Влашићи;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Волосыни давньоруська
Власи македонська
*Volsb «Волос» праслов’янська
Волосожа́ры «Плеяди» російська
Влашићи сербохорватська
Власожельць українська
Власожелищи українська
Власожалиця «тс.» українська
воло́х ?
во́лос ?
волося́нка ?
Волосожа́р ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України