ВОЛОХАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

во́ло́хи «волосся на руках і на тілі»

псл. *volxa «хутро, шкура», споріднене з волос, волокно́ (Фасмер І 345);
x у псл. *volxa могло бути емфатичне і тим самим служити для відрізнення від *ѵоlsъ «волос»;
р. [воло́ха] «шкіра, шкура», п. włochaty «волохатий», [włochacz] «ведмідь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

волоха́тець «комаха Tricodes»
волоха́тий
волоха́титися
волоха́тіти
волоха́ч «волохата істота»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
włochaty «волохатий» польська
*volxa «хутро, шкура» праслов’янська
*volxa могло бути емфатичне і тим самим служити для відрізнення від *ѵоlsъ «волос» праслов’янська
воло́ха «шкіра, шкура» російська
włochacz «ведмідь» українська
волос ?
волокно́ ?

лохи́на «буяхи, Vacciniiim uli֊ ginosıım L.» (бот.)

запозичення з польської мови;
п. łochynia, каш, [łoxina] «тс.» походить з włochyni, włochaciny «вид агрусу, Ribes uva crispa», спорідненого з укр. во́лос, волоха́тий;
пор. укр. [волохані] «буяхи» Маk;
агрус названо так за волохатими плодами, у буяхів волохаті молоді стебла;
ч. (v)lochyně, [vlochuně];
Фонетичні та словотвірні варіанти

лохи́ня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
łoxina «тс.» кашубський
łochynia польська
włochaciny «вид агрусу, Ribes uva crispa» польська
włochyni польська
włochyni польська
во́лос українська
волоха́тий українська
волохані «буяхи» українська
(v)lochyně чеська
vlochuně чеська
vlochuně чеська
vlochuně чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України