ВОЛОТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *voltъ/*voltь;

споріднене з лит. váltis «колос вівса, мітелка», прус. wolti «колос», дірл. folt «волос», гр. λάσιος «волосатий», можливо, також двн. wald «ліс», нвн. Wald «тс.»;

р. во́лоть, п. włoć prosiana (бот.) «золотушник, Solidago», ч. (v)lat «мітелка рослини», слц. lata «тс.», схв. влȃт «колос», слн. lát «мітелка, колос»;

загальноприйнятої етимології не має;

можливо, пов’язане з стсл. велии, укр. вели́кий (Brückner AfSlPh 42, 138);

зіставлялося з слат. Veletabi, назвою західнослов’янського племені у Мекленбурзі (Mikl. EW 394, за Шафариком), з лат. valēre «бути сильним» (Walde –Hofm. II 464; Fick І 541), з дірл. flaith «володіння» (Schachmatow AfSlPh 33, 87–89), з псл. *voldti «володіти», лит. veldeti «тс.», valdýti «керувати» (Критенко Вступ 520) та ін;

р. [ве́лет, волот], бр. во́лат «богатир», др. волотъ;