ВОЛОТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

во́лот «колос; мітелка проса або вівса»

псл. *voltъ/*voltь;
споріднене з лит. váltis «колос вівса, мітелка», прус. wolti «колос», дірл. folt «волос», гр. λάσιος «волосатий», можливо, також двн. wald «ліс», нвн. Wald «тс.»;
р. во́лоть, п. włoć prosiana (бот.) «золотушник, Solidago», ч. (v)lat «мітелка рослини», слц. lata «тс.», схв. влȃт «колос», слн. lát «мітелка, колос»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

воло́та
волоти́стий «колосистий (про просо, овес)»
во́лотко
воло́ття́ «колоски проса або вівса, мітелки кукурудзи»
во́лоть
Етимологічні відповідники

Слово Мова
λάσιος «волосатий» грецька
wald «ліс» давньоверхньонімецька
folt «волос» давньоірландська
váltis «колос вівса, мітелка» литовська
Wald «тс.» нововерхньонімецька
włoć prosiana «золотушник, Solidago» (бот.) польська
*voltъ/*voltь праслов’янська
wolti «колос» прусська
во́лоть російська
влȃт «колос» сербохорватська
lata «тс.» словацька
lát «мітелка, колос» словенська

наволоч «золотушник, Solidago virga aurea L.» (бот.)

видозмінене запозичення з польської мови;
п. nawłoć, włoć «тс.» споріднене з укр. во́лоть;
польська назва зумовлена волотистою формою суцвіття золотушника;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наволос «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nawłoć польська
włoć «тс.» польська
во́лоть українська

ро́звлать «щучник дернистий, Deschampsia caespitosa (L.) P. Beauv. (Aira caespitosa) L.» (поде́рниця)] (бот.)

не зовсім ясне утворення з префікса роз- і неповноголосної форми влать чеського або словацького походження, якій відповідає укр. во́лоть;
назва зумовлена тим, що суцвіття цієї рослини утворюють розложисту мітелку, волоть;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
влать українська
во́лоть українська

па́молоток «волоть, суцвіття у вигляді мітелки»

неясне, можливо, давніше *паволоток, похідне від во́лоть;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*паволоток українська
во́лоть українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України