ВОЛОСАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

во́лос «ниткоподібне рогове утворення на шкірі живого організму; хвороба (опух) пальця»

псл. volsъ;
споріднене з ав. varəsa«волосся людей, шерсть тварин», дперс. vars «волосся», дінд. válsá- «гілка», лит. valaĩ «волосся з кінського хвоста», гр. ουλος «кучерявий»;
р. во́лос, бр. во́лас, др. волосъ, п. вл. нл. włos, ч. слц. vlas, полаб. vlås, болг. м. влас, схв. влȃс, слн. lás, стсл. власъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

волоса́н «кінський хвіст»
волосанистий
волоса́нь «кінська волосина»
волоса́тий
волоса́тися «тягати один одного за волосся»
волосе́ння «волосся»
волосе́нь «тс.»
волоси́на
волоси́тися
волосі́й «людина з довгим волоссям»
волосі́нний «зроблений з кінського волосся»
волосі́нь «тс.; рибальська жилка; [кінська волосина; довші нитки овечої вовни; гусінь Я]»
волосни́к «хвороба пальця; (бот.) герань кривавочервона, Geranium sanguineum L.»
во́лосність «капілярність»
волоснува́тися
волосня́ «волосінь; [тягання за волосся Я]»
волосува́ти «тс.»
волося́к «черв’як з густим і колючим волоссям»
волося́ни́й
волосяни́ця «волосяна сорочка; [вид грибів Ж]»
волося́нки «штани з овечої вовни»
волся́нка «тс.; vulva Я; волосяниця»
лосся
на́волос «перука»
на́волосник «перукар»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varəsa «волосся людей, шерсть тварин» авестійська
во́лас білоруська
влас болгарська
włos верхньолужицька
ουλος «кучерявий» грецька
válsá- «гілка» давньоіндійська
vars «волосся» давньоперська
волосъ давньоруська
valaĩ «волосся з кінського хвоста» литовська
влас македонська
włos нижньолужицька
vlås полабська
włos польська
volsъ праслов’янська
во́лос російська
влȃс сербохорватська
vlas словацька
lás словенська
власъ старослов’янська
vlas чеська

пелеса́тий «патлатий, з довгим скуйовдженим волоссям»

очевидно, результат контамінації слів пелеха́тий і волоса́тий;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пелеха́тий українська
волоса́тий українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України