ВОЛОКНИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

волокно́ «ниткоподібна частина живої тканини; вид хвороби, волос»

псл. *ѵоlkъno з іє. *́uol-k-, звідки також волокти́;
споріднене з дінд. valká- «лико», гр. λάχνος «шерсть, вовна», λάχνη «тс.», дангл. wlóh «волокно, пасмо»;
інші дослідники (Lidén Arm. Stud. 100) зближують волокно́ з во́лос;
р. волокно́, бр. валакно́, п. włókno, ч. слц. слн. vlákno, вл. нл. włokno, болг. влакно́, м. схв. влáкно;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вoлокі́нник «вороняче око, Paris quadrifolia» (бот.)
волокни́на «одна нитка волокна; (фібрин Ж]»«сифілітичні прояви в носі»«плісниці»«водяний черв’як, Gordіus aquaticus» (зоол.)
волокни́стий
волокнува́ти «роздирати на волокна»
волокнува́тий
волокнува́тіти «робитися волокнистим»
волоко́нник «тс. Ж; опух на пальці, волос»
розволо́кнення
Етимологічні відповідники

Слово Мова
валакно́ білоруська
влакно́ болгарська
włokno верхньолужицька
λάχνος «шерсть, вовна» грецька
wlóh «волокно, пасмо» давньоанглійська
valká- «лико» давньоіндійська
влáкно македонська
włokno нижньолужицька
włókno польська
*ѵоlkъno праслов’янська
волокно́ російська
влáкно сербохорватська
vlákno словацька
vlákno словенська
vlákno чеська
*́uol-k- ?
волокти́ ?
λάχνη «тс.» ?
во́лос ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України