ВОЛОВІД — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
волові́д «налигач; моток вірьовки у 5 сажнів Я; той, хто торгує волами; хто краде воли»
складні слова, утворені з основ іменника віл і дієслова води́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
волово́дня
«місце на ринку, де продається рогата худоба»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
віл | ? |
води́ти | ? |
волово́дити «зволікати справу»
пов’язане з волові́д «налигач»;
утворене, можливо, на тій підставі, що воловодом у давнину міряли землю, а це разом з підрахунками площі займало чимало часу;
можливо, тому, що водити волів на оранці є досить повільним, одноманітним заняттям;
пор. також [корово́дитися] «воловодитися», очевидно, утворене з коро́ва і води́ти(ся) за зразком волово́дитися;
р. [волово́дить], бр. валаво́дзіць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
волово́дитися
«водитися, возитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
валаво́дзіць «тс.» | білоруська |
волово́дить | російська |
волові́д «налигач» | ? |
корово́дитися «воловодитися» | ? |
коро́ва | ? |
води́ти | ? |
ся | ? |
волово́дитися | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України