ВОЛОВИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
волови́к «воловий язик, Anchusa officinalis L.» (бот.)
результат семантичної конденсації словосполучення воловий язик, що як назва рослини пояснюється, можливо, червоним кольором її кореня;
р. воловий язык, п. wołowy język, ч. volový jazyk červený;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wołowy język | польська |
| volový jazyk červený | чеська |
| воловий язик | ? |
| воловий язык | ? |
волови́к «волове очко, Troglodytes parvulus» (орн.)
результат семантичної конденсації словосполучення волове о(ч)ко «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| волове о(ч)ко «тс.» | ? |
віл
псл. ѵоlъ, слов’янський новотвір, похідний від псл. valjati «каструвати», пор. укр. [валя́ти] «каструвати коней», конова́л, [ва́лах] «кастрований баран», р. [вал] «кастрований бик»;
менш переконливі зближення із словом вели́кий (Meillet Études 242; Walde– Hofm. II 857) на протилежність дрібній худобі, пор. гр. μηλον «дрібна худоба» (укр. мали́й), з дієсловом вола́ти, п. wołać «волати, кликати, гукати», як бик з буча́ти (Младенов 75), із словами во́ло, ч. vole «воло» і н. wellen, schwellen «набрякати, набухати» (Machek ESJČ 703–704), з етнонімом воло́х, нібито віл – «волоська худоба» (Преобр. І 95) тощо;
р. бр. болг. м. вол, др. волъ, п. wół, ч. vůl, слц. vôl, вл. нл. wół, полаб. vål, схв. вȏ, слн. vòl, стcсл. волъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вола́р
«волячий пастух»
вола́рити
«бути воловиком»
воли́стий
«подібний до вола»
воли́ще
волівня́
«волярня Ж; (зб.) воли»
волова́р
«волячий пастух»
воло́ви́к
«тс.»
воло́вина
волови́тий
«вайлуватий, повільний»
воло́вник
«хлів для волів»
воло́вня
«тс.»
воло́вщина
«податок із худоби»
воля́ка
воля́р
воля́рня
воля́чий
вораль
«воловик»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вол | білоруська |
| вол | болгарська |
| wół | верхньолужицька |
| μηλον «дрібна худоба» (укр. мали́й) | грецька |
| волъ | давньоруська |
| вол | македонська |
| wół | нижньолужицька |
| wellen | німецька |
| vål | полабська |
| wołać «волати, кликати, гукати» | польська |
| wół | польська |
| ѵоlъ | праслов’янська |
| valjati «каструвати» | праслов’янська |
| вал «кастрований бик» | російська |
| вол | російська |
| вȏ | сербохорватська |
| vôl | словацька |
| vòl | словенська |
| валя́ти «каструвати коней» | українська |
| vole «воло» | чеська |
| vůl | чеська |
| валя́ти «каструвати коней» | ? |
| конова́л | ? |
| ва́лах «кастрований баран» | ? |
| вели́кий | ? |
| μηλον «дрібна худоба» (укр. мали́й) | ? |
| вола́ти | ? |
| бик | ? |
| буча́ти | ? |
| во́ло | ? |
| schwellen «набрякати, набухати» | ? |
| воло́х | ? |
| віл «волоська худоба» | ? |
| волъ | ? |
вологлі́д «воловик, воловий язик, Anchusa ořficinalis L.» (бот.)
очевидно, результат контамінації назв волови́к (воло́вий язик) і глід;
мотиви введення цього останнього компонента неясні;
р. вологло́дка «воловий язик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вологладка
«тс.»
вологло́дка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вологло́дка «воловий язик» | російська |
| волови́к (воло́вий язик) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України