ВОКАЛІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
вока́л
запозичення з французької мови;
фр. vocal «вокальний» походить від лат. vōcālis «голосний», утвореного з vōx «голос, звук, слово, мова», спорідненого з прус. wackis «крик», дінд. vāk «голос, мова, промова, слово», тох. A wak «голос», тох. Б wek «тс.»;
р. вока́л, бр. вака́льны, п. wokalny, ч. слц. vokál «голосний звук», болг. вока́л «вокал; голосний звук», м. вокал «голосний звук», схв. вòкāл, слн. vokal «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вокалі́з
вокаліза́ція
вокалі́зм
вокалізува́тися
вокалі́ст
вока́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вака́льны | білоруська |
| вока́л «вокал; голосний звук» | болгарська |
| vāk «голос, мова, промова, слово» | давньоіндійська |
| vōcālis «голосний» | латинська |
| вокал «голосний звук» | македонська |
| wokalny | польська |
| wackis «крик» | прусська |
| вока́л | російська |
| вòкāл | сербохорватська |
| vokál «голосний звук» | словацька |
| vokal «тс.» | словенська |
| vocal «вокальний» | французька |
| vokál «голосний звук» | чеська |
| vōx «голос, звук, слово, мова» | ? |
| A wak «голос» | ? |
| wek «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України