ВОЖДІ — ЕТИМОЛОГІЯ
вождь
ст. вожъ є східнослов’янським рефлексом псл. *vodjь, утвореного від дієслова voditi «водити»;
форми вождь, ст. вождъ пояснюються впливами церковнослов’янської мови;
р. вождь, др. вожь, п. wódz, ч. vůdce, слц. vodca, болг. вожд, схв. вђȍ, слн. vòj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вождъ
(XVII--XVIII ст.)
вожъ
(XV--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вожд | болгарська |
вожь | давньоруська |
wódz | польська |
*vodjь | праслов’янська |
вђȍ | сербохорватська |
vodca | словацька |
vòj | словенська |
vůdce | чеська |
вожъ | ? |
voditi «водити» | ? |
вождь | ? |
вождъ | ? |
вождь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України