ВОДЯНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
вода́
псл. voda;
споріднене з лит. vanduõ (род. в. одн. vandeñs) «вода», [жем. unduo], гот. watō, двн. waӡӡar, гр. ὕδωρ (род. в. ὕδατος), хет. wātār «тс.», вірм. get «річка», фріг. βέδυ, дінд. udakám «вода», алб. ujë «тс.», лат. unda «хвиля» (носовий n в латинському і литовському словах вторинного походження);
іє. *uēd-, *uod-, *ud- «вода, мокрота»;
р. болг. вода́, бр. вада́, др. вода, п. вл. нл. woda, ч. слц. voda, схв. вòда, слн. vóda, стсл. вода;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безві́ддя
безво́ддя
відни́к
«діжечка для води»
відни́ха
відни́ця
«тс.»
вода́вий
«водяний»
водави́ця
«водянка, пухир на тілі з водянистою рідиною»
водівня́
«водяний двигун»
во́дний
водни́к
«крячок звичайний, Sterna hirundo L.»
(орн.)
во́дник
водни́на
«водяниста місцевість»
водни́стий
водні́ти
водняки́
«водяні жуки, Hydrocanthari»
(ент.)
водняни́й
«водяний»
водня́чка
«Hydraradina»
(ент.)
водо́вий
(водо́ва во́вна «водяний мох, Conferva» Ж)
во́дявий
водя́н
«водяний жук, Hydrophilus»
(ент.)
во́дяни́й
водяни́к
«водяний чорт»
водяни́стий
водяни́ця
«каша, зварена на воді»
водя́нка
«діжка для води; пухир на тілі, заповнений водою; хвороба»
збезво́діти
збезво́днювати
звідні́ти
коловодиця
«уліт, Tringa L.»
(орн.)
коловодичник
коловодник
«тс.»
меживі́ддя
«перешийок»
наві́днення
наві́днювати
обво́днювальний
обво́днювати
обезво́діти
па́відь
па́водок
па́водь
пові́ддя
пові́дник
«уліт»
(орн.)
по́відь
пово́ддя
пово́день
«повідь»
при́водні
«біля водяного млина місце, де вода торкається колеса»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ujë «тс.» | албанська |
| вада́ | білоруська |
| вода́ | болгарська |
| woda | верхньолужицька |
| get «річка» | вірменська |
| watō | готська |
| ὕδωρ (род. в. ὕδατος) | грецька |
| waӡӡar | давньоверхньонімецька |
| udakám «вода» | давньоіндійська |
| вода | давньоруська |
| *uēd- | індоєвропейська |
| unda «хвиля» (носовий n в латинському і литовському словах вторинного походження) | латинська |
| vanduõ «вода» (род. в. одн. vandeñs) | литовська |
| woda | нижньолужицька |
| woda | польська |
| voda | праслов’янська |
| вода́ | російська |
| вòда | сербохорватська |
| voda | словацька |
| vóda | словенська |
| βέδυ | фрігійська |
| wātār «тс.» | хетська |
| voda | чеська |
| unduo | ? |
| *uod- | ? |
| *ud- «вода, мокрота» | ? |
| вода | ? |
плива́к «птах з роду крячок, Sterna» (орн.)
похідне утворення від пливти́;
назва зумовлена тим, що цей птах оселяється на річкових косах, берегах озер і морів, живиться переважно дрібною рибою, яку ловить, плаваючи на воді;
пор. інші назви цього птаха: водний птах, водяник, водни́к, риба́лка, рибоїд, риболо́в, риба́к, ри́бник тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плива́ч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пливти́ | українська |
| водяник | українська |
| водни́к | українська |
| риба́лка | українська |
| рибоїд | українська |
| риболо́в | українська |
| риба́к | українська |
| ри́бник | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України