ВОГНЕННИМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
вого́нь
псл. *ogn(j)ь;
споріднене з лит. ugnìs «вогонь», [ùgnis], лтс. uguns, дінд. agníḥ, хет. agniš, лат. ignis «тс.»;
іє. *ognis/ egnis «тс.»;
р. ого́нь, бр. аго́нь, др. огнь, п. ogień, ч. слц. oheň, вл. woheń, нл. wogeń, полаб. viďėn, болг. о́гън, м. оган, схв. òгањ, слн. ógenj, стсл. огнь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
óгник
«мандрівний вогонь»
вогне́вай
вогневи́ця
«гарячка»
вогне́нний
во́гник
вогни́стий
во́гни́сько
во́гнище
вогні́вка
(ент.)(вид метелика-шкідника)
вогні́ти
вогнюва́тий
«палкий»
вогня́ний
вогня́ниця
(вид грибів)
вогня́стий
звогни́тися
«почервоніти, як вогонь»
огне́вий
огневи́ця
«тс.»
огне́нний
о́гний
«вогняний»
огни́на
«іскра»
огни́стий
огни́ця
«жучок Руrосhrоа»
(ент.)
о́гнище
огня́вий
огня́к
«червоноголовий сорокопуд, Lanius ruficeps»
(орн.)
огняне́ць
«демон, дух вогню»
огня́ний
огняни́к
«тс.»
огня́нка
«тс.»
огня́стий
ого́нь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аго́нь | білоруська |
| о́гън | болгарська |
| woheń | верхньолужицька |
| agníḥ | давньоіндійська |
| огнь | давньоруська |
| ignis «тс.» | латинська |
| uguns | латиська |
| ugnìs «вогонь» | литовська |
| оган | македонська |
| wogeń | нижньолужицька |
| viďėn | полабська |
| ogień | польська |
| *ogn(j)ь | праслов’янська |
| ого́нь | російська |
| òгањ | сербохорватська |
| oheň | словацька |
| ógenj | словенська |
| огнь | старослов’янська |
| agniš | хетська |
| oheň | чеська |
| ùgnis | ? |
| *ognis/ egnis «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України