ВОВЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вовк
псл. *ѵьḷkъ;
споріднене з лит. vilkas, лтс. vìlks, дінд. vrkaḥ, ав. vəhrka, гот. wulfs, англ. wolf, нвн. Wolf, алб. ul’k, гр. λύκος, лат. lupus (можливо, запозичення з сабінської мови);
іє. *uḷkuos «вовк», що зіставляється з коренем *uel- «рвати» або uelk- «тягти, волокти»;
у такому випадку назва вовка первісно означала «грабіжник» або «той, що роздирає»;
р. м. волк, бр. воўк, др. вълкъ, п. wilk, ч. слц. vlk, вл. нл. wjelk, болг. вълк, схв. вук, слн. vólk, стсл. влькъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вівк
во́ва
«вовк, страшна істота»
(дит.)
вове́га
«вовчище»
вовки́
«кожух із вовчого хутра»
вовківня́
«вовча яма»
вовківня́к
«відлюдник»
вовкови́на
вовкува́тий
«похмурий, відлюдний»
вовку́н
«вовкулак»
вовцю́га
вовцюга́н
вовча́
«вовченя»
во́вчий
вовчи́ний
вовчи́ха
вовчи́ця
вовчівня́
«тс.»
вовчкува́тий
«тс.»
вовчня́
«вовча зграя»
вовчуга́н
«вовчище»
вовчу́к
«молодий вовк»
вовчу́ра
«вовчий кожух»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vəhrka | авестійська |
| ul'k | албанська |
| wolf | англійська |
| воўк | білоруська |
| вълк | болгарська |
| wjelk | верхньолужицька |
| wulfs | готська |
| λύκος | грецька |
| vrkaḥ | давньоіндійська |
| вълкъ | давньоруська |
| *uḷk «вовк» | індоєвропейська |
| lupus (можливо, запозичення з сабінської мови) | латинська |
| vìlks | латиська |
| vilkas | литовська |
| волк | македонська |
| wjelk | нижньолужицька |
| Wolf | нововерхньонімецька |
| wilk | польська |
| *ѵ | праслов’янська |
| волк | російська |
| вук | сербохорватська |
| vlk | словацька |
| vólk | словенська |
| влькъ | старослов’янська |
| vlk | чеська |
| *uel- «рвати» | ? |
| uelk- «тягти, волокти» | ? |
| означала «грабіжник» | ? |
| або «той, що роздирає» | ? |
вовчу́г «вовчак, Ononis L.; [вовконіг, Lycopus exaltatus L.; куряча сліпота, Nonea pulla D. C.; герань лучна, Geranium pratense L]» (бот.)
результат стягнення словосполучень во́вче зілля, во́вча трава і под;
во́вчий у ботанічних термінах означає «дикорослий, непридатний», пор. во́вчий біб, во́вчий горо́х, во́вчий пе́рець, во́вчі я́блука, во́вчі я́годи (у деяких термінах во́вчий навіть супроводиться додатковим значенням «небезпечний для здоров’я людини і худоби, отруйний»);
суфікс - ̓̓̓̓уг той, що і в вівсю́г, де він також позначає дику рослину;
р. [волча́] «Ononis spinosa L.», бр. ваўчу́к «Ononis», [ваўчу́г, ваўчу́га] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вовк
«тс.»
вовча́к
«Ononis»
вовчівни́к
вовчу́га
«герань лучна; герань болотна, Geranium palustre L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ваўчу́к «Ononis» | білоруська |
| волча́ «Ononis spinosa L.» | російська |
| ваўчу́г | українська |
| ваўчу́га «тс.» | українська |
| во́вче зілля | ? |
| во́вча трава | ? |
| во́вчий «дикорослий, непридатний» | ? |
| во́вчий біб | ? |
| во́вчий горо́х | ? |
| во́вчий пе́рець | ? |
| во́вчі я́блука | ? |
| во́вчі я́годи (у деяких термінах во́вчий навіть супроводиться додатковим значенням «небезпечний для здоров’я людини і худоби, отруйний») | ? |
| уг | ? |
| вівсю́г | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України