ВОВКУЛАК — ЕТИМОЛОГІЯ

вовкула́к «людина, силою чар перетворена в вовка»

у східнослов’янських і західнослов’янських мовах, очевидно, з південнослов’янських;
утворене з псл.ьḷkъ «вовк» і *dolka «волосся, шерсть, шкіра» (цсл. длака, схв. длȁка, слн. dláka «тс.»);
р. [волкола́к, волкодла́к], вурдала́к, бр. ваўкала́к, п. wilkołak, ч. vlkodlak, слц. vlkolak, vlkodlak, болг. вълколак, въркола́к, схв. вукòдлак, вукодлак «вовкулак, упир», слн. volkodlàk;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вовкула́ка «тс.»
вовкулакува́ти
вовкула́куватий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ваўкала́к білоруська
вълколак болгарська
wilkołak польська
«вовк» праслов’янська
волкола́к російська
вукòдлак сербохорватська
vlkolak словацька
vlkodlak словацька
volkodlàk словенська
волкодла́к українська
вурдала́к українська
въркола́к українська
вукодлак «вовкулак, упир» українська
vlkodlak чеська
*dolka «волосся, шерсть, шкіра» (цсл. длака, схв. длȁка, слн. dláka «тс.») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України