ВНАДЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

на́дити «вабити, приманювати; ловити вудкою»

очевидно, результат давньої семантичної видозміни слова на́дити з первісним значенням «насаджувати, приєднувати» через проміжне значення «брати на гачок»;
р. [сна́дить] «звести, привчити одного до одного, з’єднати і скріпити», бр. на́дзіць «вабити», п. snadny «легкий», ч. слц. snadný «тс.», ч. snad «мабуть, можливо», слц. snad’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́надити «виманити кого звідки»
відна́дити
вна́дитися (уна́дитися)
вна́дливий (уна́дливий)
вна́дно (уна́дно)
зана́да «принада»
зна́да
знадли́вий
зна́дний
она́да «тс.»
перена́дник
пона́да «принада; звичай»
пона́дка «тс.»
пона́дливий
пона́дний «принадний»
пона́жа «звичай»
прина́да
прина́дити
прина́дливий
прина́дний
розна́дити «звабити, принадити»
спона́да «спокуса»
спона́дить «тс.»
уна́да «звичка»
уна́дний «унадливий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на́дзіць «вабити» білоруська
snadny «легкий» польська
сна́дить «звести, привчити одного до одного, з’єднати і скріпити» російська
snadný «тс.» словацька
snad' «тс.» словацька
на́дити «насаджувати, приєднувати» українська
snadný «тс.» чеська
snad «мабуть, можливо» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України