ВНАДЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
на́дити «вабити, приманювати; ловити вудкою»
очевидно, результат давньої семантичної видозміни слова на́дити з первісним значенням «насаджувати, приєднувати» через проміжне значення «брати на гачок»;
р. [сна́дить] «звести, привчити одного до одного, з’єднати і скріпити», бр. на́дзіць «вабити», п. snadny «легкий», ч. слц. snadný «тс.», ч. snad «мабуть, можливо», слц. snad’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́надити
«виманити кого звідки»
відна́дити
вна́дитися
(уна́дитися)
вна́дливий
(уна́дливий)
вна́дно
(уна́дно)
зана́да
«принада»
зна́да
знадли́вий
зна́дний
она́да
«тс.»
перена́дник
пона́да
«принада; звичай»
пона́дка
«тс.»
пона́дливий
пона́дний
«принадний»
пона́жа
«звичай»
прина́да
прина́дити
прина́дливий
прина́дний
розна́дити
«звабити, принадити»
спона́да
«спокуса»
спона́дить
«тс.»
уна́да
«звичка»
уна́дний
«унадливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на́дзіць «вабити» | білоруська |
| snadny «легкий» | польська |
| сна́дить «звести, привчити одного до одного, з’єднати і скріпити» | російська |
| snadný «тс.» | словацька |
| snad' «тс.» | словацька |
| на́дити «насаджувати, приєднувати» | українська |
| snadný «тс.» | чеська |
| snad «мабуть, можливо» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України