ВЛАСНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
вла́сний
запозичення з польської мови;
п. własny, własność постали, можливо, під впливом ч. vlastní «власний» (букв. «той, що перебуває під владою (vlast), у володінні»), але є дані й за те, що п. własny, własność поряд з włość, włościanin, відповідними до укр. во́лость, виникли самостійно, за досить поширеним зразком błogi : błagać, łomić : łamać, złocić : (wy)złacać i под;
р. заст. вла́сний, бр. уласны;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вивла́снювати
«експропріювати»
вла́сне
вла́сний
(1462)
вла́сник
вла́сність
властный
(1438)
привла́снювати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
уласны | білоруська |
własny | польська |
własny | польська |
вла́сний | російська |
во́лость | українська |
vlastní «власний» (букв. «той, що перебуває під владою (vlast) | чеська |
włościanin | ? |
вла́сний | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України