ВЛАСНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

вла́сний

запозичення з польської мови;
п. własny, własność постали, можливо, під впливом ч. vlastní «власний» (букв. «той, що перебуває під владою (vlast), у володінні»), але є дані й за те, що п. własny, własność поряд з włość, włościanin, відповідними до укр. во́лость, виникли самостійно, за досить поширеним зразком błogi : błagać, łomić : łamać, złocić : (wy)złacać i под;
р. заст. вла́сний, бр. уласны;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вивла́снювати «експропріювати»
вла́сне
вла́сний (1462)
вла́сник
вла́сність
властный (1438)
привла́снювати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
уласны білоруська
własny польська
własny польська
вла́сний російська
во́лость українська
vlastní «власний» (букв. «той, що перебуває під владою (vlast) чеська
włościanin ?
вла́сний ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України