ВИЩАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
виск
псл. viskъ, паралельне до vizgъ;
звуконаслідувальне;
порівнюється з нвн. wiehern «іржати» від свн. wihen, wiehenen, wieheren, двн. wihōn (можливо, замість *wijōn, *hwijōn), герм. *hwi«галасувати, іржати», хет. vijāi- «кричати», а також лат. vītulor «радісно кричу, торжествую», дат. vie, англ. [wicker] «іржати» та ін., що зводяться, очевидно, до іє. *uоі-;
елемент -sk- вважається давнім інхоативним суфіксом;
р. ст. ви́скати, бр. віск, п. wisk, болг. виск, м. виск «іржання, виск», схв. вȕска «тс.», вȕснути, стсл. виштати, виснѫти «пищати, шепотіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́скнути
вискоті́ти
вискотня́
вища́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wicker «іржати» | англійська |
| віск | білоруська |
| виск | болгарська |
| *hwi «галасувати, іржати» | германські |
| wihōn (можливо, замість *wijōn, *hwijōn) | давньоверхньонімецька |
| vie | датська |
| *uоі- | індоєвропейська |
| vītulor «радісно кричу, торжествую» | латинська |
| виск «іржання, виск» | македонська |
| wiehern «іржати» | нововерхньонімецька |
| wisk | польська |
| viskъ | праслов’янська |
| ви́скати | російська |
| вȕска «тс.» | сербохорватська |
| wihen | середньоверхньнімецька |
| виштати | старослов’янська |
| вȕснути | українська |
| виснѫти «пищати, шепотіти» | українська |
| vijāi- «кричати» | хетська |
| wiehenen | ? |
| wieheren | ? |
| -sk- | ? |
| ви́скати | ? |
вись
псл. ѵys-okъ, очевидно, похідне від зниклого прикметника *ѵуsъ, що зводиться до іє. *upso-s;
споріднене з гр. ὕψος «висота», ύψηλός «високий», дірл. ūasal «високий», ірл. ōs, ūas «зверху, над», двн. ūf «на», дангл. ūp, нвн. auf «тс.»;
р. высь, высо́кий, бр. высачыня́, вышыня́, высо́кі, др. высь, высокъ, п. wyżyna, wysoki, ч. výša, výšina, vysoký, слц. výška, vyšáva, vysoký, вл. wusoki, нл. wusoki, husoki, полаб. voisüt′e, болг. висина́, висо́к, м. вис, висок, вишина, схв. висùна, вùсок, слн. víšavje, visòk, стсл. высокъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
nepeвища́mu
вивисша́ти
«робити високим»
висиня́
висо́кий
висота́
висо́тник
височина́
височі́нь
височі́ти
ви́сшість
«зверхність, високе положення, почуття переваги»
ви́ша
«висота»
вишина́
вишиня́
ви́шка
ви́шки
«горище (в хаті, хліві)»
ви́шник
«вищий, старший»
ви́шній
ви́шок
«вершина, шпиль»
вища́ти
ви́щий
вищина́
«висота»
ви́щість
ві́шки
ву́шка
«тс.»
ву́шки
завви́шки
зави́шка
зви́жка
«перевищення, надмір»
зви́со́ка
звиш
навви́шки
навзви́щ
перевижша́ти
пере́вишка
«зверхність, перевага»
переви́щити
переви́щувати
підви́щити
уви́сь
уви́шень
«вгору»
уви́шки
узви́шшя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| высачыня́ | білоруська |
| висина́ | болгарська |
| wusoki | верхньолужицька |
| ὕψος «висота» | грецька |
| ūp | давньоанглійська |
| ūf «на» | давньоверхньонімецька |
| ūasal «високий» | давньоірландська |
| высь | давньоруська |
| *upso-s | індоєвропейська |
| ōs | ірландська |
| вис | македонська |
| wusoki | нижньолужицька |
| husoki | нижньолужицька |
| auf «тс.» | нововерхньонімецька |
| voisüt′e | полабська |
| wyżyna | польська |
| wysoki | польська |
| ѵys-okъ | праслов’янська |
| высь | російська |
| висùна | сербохорватська |
| výška | словацька |
| vyšáva | словацька |
| vysoký | словацька |
| víšavje | словенська |
| visòk | словенська |
| высо́кий | українська |
| вышыня́ | українська |
| высо́кі | українська |
| высокъ | українська |
| висо́к | українська |
| висок | українська |
| вишина | українська |
| вùсок | українська |
| výša | чеська |
| výšina | чеська |
| vysoký | чеська |
| *ѵуsъ | ? |
| ύψηλός «високий» | ? |
| ūas «зверху, над» | ? |
| высокъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України