ВИШНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́шня
псл. višьnja;
споріднене з двн. wihsila «черешня», свн. wīhsel, снн. wissel, нвн. Weichsel «тс.», лат. viscum «пташиний клей», гр. ἰξός «Ϝιξος) «пташиний клей; омела»;
зводиться, очевидно, до іє. *uῑks-injā, де *uῑks- «омела та інші дерева, що виділяють клей»;
припускався зв’язок з гр. βύσσινος «темно-червоний» (βύσσος «шовк», спочатку тільки «червоний шовк») (Meyer EW 473–474; Фасмер ГСЭ 2, 225), але пізніше Фасмер відмовився від цієї думки;
зважаючи на азіатське походження самої рослини, можна було б припустити певні зв’язки її назви з відповідними апелятивами в тюркських народів, проте в більшості тюркських мов це слово невідоме, а тур. vişne, аз. вишнǝ вважаються запозиченнями з новогрецької мови,– пор. нгр. βισινιά «вишня (дерево)», βίσινο «плід вишні», βύσσινον «черешня» (Дмитриев 532), які самі, можливо, мають слов’янське походження (Matzenauer 88; Ильинский ИОРЯС 23/2, 185);
р. болг. ви́шня, бр. ві́шня, др. вишьня, п. wiśnia, [wisznia], ч. višeň (дерево), višně (плід), слц. višňa, вл. wiseń, нл. wišnja, полаб. vaisnåi, м. вишна, схв. вȕшња, вúшањ «дика вишня», слн. víšnja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́шенни́к
«степова вишня»
ви́шення
«вишник»
вишне́ник
«вишнева наливка»
ви́шни́к
вишни́на
вишні́вка
вишнівки
«порічки, Ribes rubrum L.»
вишня́к
вишняки
«гриби підвишні»
підви́шщень
«гриб Clitopilus prunulus (Scop.) Quél.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вишнǝ | азербайджанська |
| ві́шня | білоруська |
| ви́шня | болгарська |
| wiseń | верхньолужицька |
| ἰξός «Ϝιξος) «пташиний клей; омела» | грецька |
| βύσσινος «темно-червоний» (βύσσος «шовк», спочатку тільки «червоний шовк») | грецька |
| wihsila «черешня» | давньоверхньонімецька |
| вишьня | давньоруська |
| *uῑks-injā | індоєвропейська |
| viscum «пташиний клей» | латинська |
| вишна | македонська |
| wišnja | нижньолужицька |
| Weichsel «тс.» | нововерхньонімецька |
| βισινιά «вишня (дерево)» | новогрецька |
| vaisnåi | полабська |
| wiśnia | польська |
| višьnja | праслов’янська |
| вȕшња | сербохорватська |
| wīhsel | середньоверхньнімецька |
| wissel | середньонижньонімецька |
| višňa | словацька |
| víšnja | словенська |
| vişne | турецька |
| wisznia | українська |
| вúшањ «дика вишня» | українська |
| višeň (дерево), višně (плід) | чеська |
| *uῑks- «омела та інші дерева, що виділяють клей» | ? |
| βισινιά «вишня (дерево)» | ? |
| βίσινο «плід вишні» | ? |
| βύσσινον «черешня» | ? |
| ви́шня | ? |
вишня́р «костогриз, Соссоthraustes coccothraustes L.» (орн.)
похідне утворення від ви́шня;
назва мотивується тим, що костогриз викльовує ядра з кісточок стиглих вишень та інших кістянок;
має ще назви кіста́р, черешняк, черешняр тощо;
бр. [вішня́к] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вішня́к «тс.» | білоруська |
| ви́шня | ? |
| кіста́р | ? |
| черешняк | ? |
| черешняр | ? |
вишо́нка
морфологічна структура слова і наголос, можливо, зумовлені впливом п. wisienka «вишенька»;
очевидно, утворене від ви́шня на підставі деякої зовнішньої подібності рослини до степової вишні (Cerasus fruticosa Pall.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
польова́
«мигдаль польовий, Amygdalus campestris L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wisienka «вишенька» | польська |
| ви́шня | ? |
віско́за
запозичення з латинської мови;
лат. viscōsus «в’язкий» походить з viscum «омела, клей з омели», спорідненого з псл. višnja, укр. ви́шня;
р. болг. м. схв. виско́за, бр. віско́за, п. wiskoza, ч. viskosa, слц. viskóza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віскози́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| віско́за | білоруська |
| виско́за | болгарська |
| viscōsus «в’язкий» | латинська |
| виско́за | македонська |
| wiskoza | польська |
| višnja | праслов’янська |
| виско́за | російська |
| виско́за | сербохорватська |
| viskóza | словацька |
| ви́шня | українська |
| viskosa | чеська |
| viscum «омела, клей з омели» | ? |
вись
псл. ѵys-okъ, очевидно, похідне від зниклого прикметника *ѵуsъ, що зводиться до іє. *upso-s;
споріднене з гр. ὕψος «висота», ύψηλός «високий», дірл. ūasal «високий», ірл. ōs, ūas «зверху, над», двн. ūf «на», дангл. ūp, нвн. auf «тс.»;
р. высь, высо́кий, бр. высачыня́, вышыня́, высо́кі, др. высь, высокъ, п. wyżyna, wysoki, ч. výša, výšina, vysoký, слц. výška, vyšáva, vysoký, вл. wusoki, нл. wusoki, husoki, полаб. voisüt′e, болг. висина́, висо́к, м. вис, висок, вишина, схв. висùна, вùсок, слн. víšavje, visòk, стсл. высокъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
nepeвища́mu
вивисша́ти
«робити високим»
висиня́
висо́кий
висота́
висо́тник
височина́
височі́нь
височі́ти
ви́сшість
«зверхність, високе положення, почуття переваги»
ви́ша
«висота»
вишина́
вишиня́
ви́шка
ви́шки
«горище (в хаті, хліві)»
ви́шник
«вищий, старший»
ви́шній
ви́шок
«вершина, шпиль»
вища́ти
ви́щий
вищина́
«висота»
ви́щість
ві́шки
ву́шка
«тс.»
ву́шки
завви́шки
зави́шка
зви́жка
«перевищення, надмір»
зви́со́ка
звиш
навви́шки
навзви́щ
перевижша́ти
пере́вишка
«зверхність, перевага»
переви́щити
переви́щувати
підви́щити
уви́сь
уви́шень
«вгору»
уви́шки
узви́шшя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| высачыня́ | білоруська |
| висина́ | болгарська |
| wusoki | верхньолужицька |
| ὕψος «висота» | грецька |
| ūp | давньоанглійська |
| ūf «на» | давньоверхньонімецька |
| ūasal «високий» | давньоірландська |
| высь | давньоруська |
| *upso-s | індоєвропейська |
| ōs | ірландська |
| вис | македонська |
| wusoki | нижньолужицька |
| husoki | нижньолужицька |
| auf «тс.» | нововерхньонімецька |
| voisüt′e | полабська |
| wyżyna | польська |
| wysoki | польська |
| ѵys-okъ | праслов’янська |
| высь | російська |
| висùна | сербохорватська |
| výška | словацька |
| vyšáva | словацька |
| vysoký | словацька |
| víšavje | словенська |
| visòk | словенська |
| высо́кий | українська |
| вышыня́ | українська |
| высо́кі | українська |
| высокъ | українська |
| висо́к | українська |
| висок | українська |
| вишина | українська |
| вùсок | українська |
| výša | чеська |
| výšina | чеська |
| vysoký | чеська |
| *ѵуsъ | ? |
| ύψηλός «високий» | ? |
| ūas «зверху, над» | ? |
| высокъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України