ВИШАР — ЕТИМОЛОГІЯ

ви́шар «торішня трава; [(бот.) осока, Саrех paludosa Good. Mak]»

псл. ѵīšь;
мабуть, споріднене з лит. viksvà «осока», vikšvà, vìkšris «очерет, осока; ситник, Juncus L.», vizgà «трава», прус. wissene (бот.) «багно звичайне, Ledum palustre L.», двн. wisa «лука», нвн. Wiese «тс.»;
українські форми, можливо, зумовлені польським впливом;
р. [вишь, ви́ша] «зелені віти, річкова зелень», бр. [ві́шар] «торішня трава», др. вишь «зелені віти, хмиз», п. wiszar «зарість; [болотяні трави]», [wisz] «тс.», слн. vis «очерет, осока»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́шарець «торішня трава»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ві́шар «торішня трава» білоруська
wisa «лука» давньоверхньонімецька
вишь «зелені віти, хмиз» давньоруська
viksvà «осока» литовська
Wiese «тс.» нововерхньонімецька
wiszar «зарість; [болотяні трави]» польська
ѵīšь праслов’янська
wissene «багно звичайне, Ledum palustre L.» (бот.) прусська
вишь російська
vis «очерет, осока» словенська
ви́ша «зелені віти, річкова зелень» українська
wisz «тс.» українська
vikšvà ?
vìkšris «очерет, осока; ситник, Juncus L.» ?
vizgà «трава» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України