ВИШАР — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́шар «торішня трава; [(бот.) осока, Саrех paludosa Good. Mak]»
псл. ѵīšь;
мабуть, споріднене з лит. viksvà «осока», vikšvà, vìkšris «очерет, осока; ситник, Juncus L.», vizgà «трава», прус. wissene (бот.) «багно звичайне, Ledum palustre L.», двн. wisa «лука», нвн. Wiese «тс.»;
українські форми, можливо, зумовлені польським впливом;
р. [вишь, ви́ша] «зелені віти, річкова зелень», бр. [ві́шар] «торішня трава», др. вишь «зелені віти, хмиз», п. wiszar «зарість; [болотяні трави]», [wisz] «тс.», слн. vis «очерет, осока»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́шарець
«торішня трава»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ві́шар «торішня трава» | білоруська |
wisa «лука» | давньоверхньонімецька |
вишь «зелені віти, хмиз» | давньоруська |
viksvà «осока» | литовська |
Wiese «тс.» | нововерхньонімецька |
wiszar «зарість; [болотяні трави]» | польська |
ѵīšь | праслов’янська |
wissene «багно звичайне, Ledum palustre L.» (бот.) | прусська |
вишь | російська |
vis «очерет, осока» | словенська |
ви́ша «зелені віти, річкова зелень» | українська |
wisz «тс.» | українська |
vikšvà | ? |
vìkšris «очерет, осока; ситник, Juncus L.» | ? |
vizgà «трава» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України