ВИЧАХЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́хнути «хиріти, марніти; холонути»

не зовсім ясне;
можливо, виникло на основі незасвідченого сх.-сл. *čaznǫti (‹*čеznǫti), укр. че́знути «щезати, зникати; [гинути, помирати]» (походження звука х замість з аналогічне до заміни с звуком х: жах при р. (у)жас, укр. тряхну́титрясти́);
зближувалося також з лит. kašėˊti «хиріти, сохнути, марніти» (Machek Recherches 29);
менш імовірні інші зіставлення: з гр. ϰάγϰανος «висохлий, сухий», лит. keñkti «вадити, шкодити» (Petersson AfSlPh 34, 379; Ильинский РФВ 70, 266–267), з н. hager «худий, виснажений» (Bern. I 133) або з ча́діти (Machek LP 1953/4, 121);
р. ча́хнуть «чахнути», бр. ча́хнуць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́чахлий «охололий, остиглий»
причаха́ти «гаснути, в’янути»
ча́хлий «хирлявий, змарнілий»
чахо́тка «сухоти»
чахо́то́чний «сухотний»
че́хнути
чхну́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́хнуць «тс.» білоруська
ϰάγϰανος «висохлий, сухий» грецька
kašėˊti «хиріти, сохнути, марніти» литовська
keñkti «вадити, шкодити» литовська
hager «худий, виснажений» німецька
ча́хнуть «чахнути» російська
че́знути «щезати, зникати; [гинути, помирати]» (походження звука х замість з аналогічне до заміни с звуком х: жах при р. (у) українська
тряхну́ти українська
трясти́ українська
*čaznǫti (‹*čеznǫti) ?
жас ?
ча́діти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України