ВИЧАВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ча́ви́ти «давити, видавлювати, вижимати щось з чого-небудь»
специфічно українське утворення, що виникло з щави́ти (шчави́ти) «тс.», можливо, через форму розщави́ти (рожчави́ти) внаслідок перерозкладу;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́чавки
вича́влювати
вичавни́й
(тех.)
ча́ви
«прес»
чавчи́ть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| щави́ти «тс.» (шчави́ти) | ? |
| розщави́ти (рожчави́ти) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України