ВИТІВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
витіва́ти
псл. *tě-, що, можливо, має зв’язок з ав. *tāy-a «таємно» (Mikl. EW 356; Преобр. І 243) і псл. tajǫ, taiti, укр. таї́ти (Иллич-Свитыч ВЯ 1959/2, 7);
допускається спорідненість з лтс. tievêt «до чогось прагнути», tītinât «дражнити, дратувати», лит. titinoju, titinoti «хвалитися, хвастати»;
р. затева́ть, зате́я, бр. зацява́ць, заце́яць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́тівка
витівни́к
ви́тівно
ви́тінка
«витівка»
ви́тіяти
заті́ва
затіва́ти
заті́йно
«вигадливо, химерно»
заті́я
натіва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *tāy-a «таємно» | авестійська |
| зацява́ць | білоруська |
| tievêt «до чогось прагнути» | латиська |
| titinoju | литовська |
| *tě- | праслов’янська |
| tajǫ | праслов’янська |
| затева́ть | російська |
| таї́ти | українська |
| зате́я | українська |
| заце́яць | українська |
| taiti | ? |
| tītinât «дражнити, дратувати» | ? |
| titinoti «хвалитися, хвастати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України