ВИТРІЩАКА — ЕТИМОЛОГІЯ
витріща́ти
споріднене з тріща́ти (‹*trěstiti) в розумінні «випинатися так, що аж тріщати» (пор. і р. выпу́чивать від пу́кати «тріскати»);
фонетичні форми ви́трішки, ви́трішок можуть бути результатом зближення з [ви́тришки] «покидьки, мотлох, непотріб»;
бр. вы́трашчыць, п. wytrzeszczyć, ч. vytřeštiti, сл. vytreštit’;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́тришок
ви́трішки
витрішкува́тий
витрішни́й
«витрішкуватий»
витріща́ка
ви́тріщений
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вы́трашчыць | білоруська |
| wytrzeszczyć | польська |
| vytreštit' | слов’янські |
| vytřeštiti | чеська |
| тріща́ти «випинатися так, що аж тріщати» (‹*trěstiti)(пор. і р. выпу́чивать від пу́кати «тріскати») | ? |
| ви́трішки | ? |
| ви́трішок | ? |
| ви́тришки «покидьки, мотлох, непотріб» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України