ВИТВЕРЕЗЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
твере́зий
псл. *terzvъ «тверезий»;
можливо, споріднене з дінд. tṛ́ṣyati «прагне», tṛṣúḥ «спраглий», tṛṣṭáḥ «сухий», гр. τέρσω «сушу», лат. torreo «тс.», дісл. þorsti «спрага», двн. thurst, гот. þaúrstei «тс.», þaúrsjan «бути спраглим»;
іє. *ters- «сохнути»;
у такому разі первісне значення – «спраглий»;
наявність z у слов’янській формі, можливо, зумовлена впливом основи rězvъ (рос. ре́звый «жвавий, рухливий, бистрий»), а зміна *tеrzvъ на *tvеrzъ (укр. твере́зий) – впливом основи *tvьr̥dъ «твердий» (Брандт РФВ 25, 27);
малообґрунтованими є зіставлення з гр. ταρχύω «ховаю, хороню» (Petersson Vgl. sl. Wortst. 51–52), з дат. ст. edrugh «тверезий», двн. urtruct, дангл. gedréоg «тс.» (Machek ESJČ 589), з псл. tьr̥zati «терзати» (Черных II 260), а також пов’язання зі стережу́, сто́рож (Ильинский ИОРЯС 23/1, 136);
р. тре́звый, [тверё́зый], бр. цвяро́зы, [цере́звы], др. трѣзвыи, п. trzeźwy, ч. střízlivý, ст. střiezvý, слц. triezvy, вл. strózby, нл. strozbny, болг. трезв, м. трезен, схв. тре́зан, слн. trézen, trézev, стсл. трѣзвъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витвере́зливий
витверезни́й
витвере́зник
потве́резу
«у тверезому стані»
твереза́тися
«опам’ятатися»
твере́зи́ти
тверезі́ти
тверезі́шати
тверезя́ка
«людина, що не п’є, твереза людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цвяро́зы | білоруська |
| цере́звы | білоруська |
| трезв | болгарська |
| strózby | верхньолужицька |
| þaúrstei «тс.» | готська |
| þaúrsjan «бути спраглим» | готська |
| τέρσω «сушу» | грецька |
| ταρχύω «ховаю, хороню» | грецька |
| gedréоg «тс.» | давньоанглійська |
| thurst | давньоверхньонімецька |
| urtruct | давньоверхньонімецька |
| tṛ́ṣyati «прагне» | давньоіндійська |
| tṛṣúḥ «спраглий» | давньоіндійська |
| tṛṣṭáḥ «сухий» | давньоіндійська |
| þorsti «спрага» | давньоісландська |
| трѣзвыи | давньоруська |
| edrugh «тверезий» (ст.) | датська |
| *ters- «сохнути» | індоєвропейська |
| torreo «тс.» | латинська |
| трезен | македонська |
| strozbny | нижньолужицька |
| trzeźwy | польська |
| *terzvъ «тверезий» | праслов’янська |
| rězvъ | праслов’янська |
| *tv<SUP>ь</SUP>r̥dъ «твердий» (укр. твере́зий)(Брандт РФВ 25, 27) | праслов’янська |
| *tеrzvъ | праслов’янська |
| *tvеrzъ | праслов’янська |
| t<SUP>ь</SUP>r̥zati «терзати» | праслов’янська |
| ре́звый | російська |
| тре́звый | російська |
| тверё́зый | російська |
| тре́зан | сербохорватська |
| triezvy | словацька |
| trézen | словенська |
| trézev | словенська |
| трѣзвъ | старослов’янська |
| твере́зий | українська |
| стережу́ | українська |
| сто́рож | українська |
| střízlivý | чеська |
| střiezvý (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України