ВИСТЕПКА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *jьstъba «дім, господарство», запозичене з германських (свн. stube «лазня, кімната, яку опалюють» ‹герм. *stube «тс.») або з романських мов (нар.-лат. *extūfa «лазня»);

на думку Мартинова (Сл.-герм. взаимод. 122–123), псл. *jьstъba автохтонне, а герм. *stube запозичене у слов’ян;

р. изба́, исто́пка, истёпка, бр. [істо́пка, вісцёбка] «курна хата для зберігання коренеплодів та овочів», др. истьба, зменш. истобъка, истопка «хата, лазня», п. izba «кімната, палата», [istebka] «кімнатка, темниця, музейсховище», izdebka «тс.», ч. jizba «кімната, світлиця», слц. izbietka, полаб. jázba «кімната в селянській хаті», болг. и́зба «підвал, погріб, винний погріб», м. визба «тс.», схв. ùзба «кімната в рубленій хаті», слн. vizba «хата»;

пов’язане з [істе́пка] «невелика будівля в сінях або під хатою для зберігання овочів узимку», [ви́степка] «тс.» (див.);

р. [сте́бник] «омшаник», бр. сто́пка «комора для збереження овочів», [сцёпка] «тс.», п. stebnik «льох, у якому розміщують вулики з бджолами на зиму», ч. stébník «тс.»;