ВИСНАГА — ЕТИМОЛОГІЯ

сна́га́ «сила»

псл. snaga «сила»;
загальноприйнятого пояснення не має;
пов’язується з псл. snovati, osnova «снувати, основа», іє. *snō(u)-/snā- (Младенов 596–597) або з snad- «можливість, легкість» (Brückner 504; Holub–Kop. 343);
заслуговує на увагу зіставлення з на́глий, псл. naglъ (Варбот Этимология 1964, 28–30) і далі з лит. nõgis «мені хочеться» (Machek ESJČ 564);
зіставлення з гр. νήχω «пливу», νάω «течу», лат. nō «плаваю», дінд. snā́ti, snāyatē «купається» (Младенов тж) непереконливі;
р. [сна́га] «сила», [сна́жный] «здоровий, сильний», бр. [снага́] «змога, сила», п. ст. snażyć się «старатися», ч. слц. snaha «зусилля, прагнення», болг. м. сна́га «тіло, стан, тулуб», схв. сна́га «сила; [чистота; тіло]», слн. snága «чистота», р.-цсл. снага «успіх, діяльність», стсл. снага «прагнення, зусилля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́снага
ви́снажений
ви́снаження
ви́снажити
висна́жли́вий
висна́жни́й
насна́га
насна́жити
снажни́й «сильний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
снага́ «змога, сила» білоруська
сна́га «тіло, стан, тулуб» болгарська
νήχω «пливу» грецька
snā́ti давньоіндійська
*snō(u)-/snā- або з snad- «можливість, легкість» індоєвропейська
«плаваю» латинська
nõgis «мені хочеться» литовська
сна́га «тіло, стан, тулуб» македонська
snażyć się «старатися» польська
snaga «сила» праслов’янська
snovati праслов’янська
naglъ праслов’янська
сна́га «сила» російська
снага «успіх, діяльність» русько-церковнослов’янська
сна́га «сила; [чистота; тіло]» сербохорватська
snaha «зусилля, прагнення» словацька
snága «чистота» словенська
снага «прагнення, зусилля» старослов’янська
сна́жный «здоровий, сильний» українська
snaha «зусилля, прагнення» чеська
osnova «снувати, основа» ?
на́глий ?
νάω «течу» ?
snāyatē «купається» ?
snażyć się «старатися» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України