ВИСКНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
виск
псл. viskъ, паралельне до vizgъ;
звуконаслідувальне;
порівнюється з нвн. wiehern «іржати» від свн. wihen, wiehenen, wieheren, двн. wihōn (можливо, замість *wijōn, *hwijōn), герм. *hwi«галасувати, іржати», хет. vijāi- «кричати», а також лат. vītulor «радісно кричу, торжествую», дат. vie, англ. [wicker] «іржати» та ін., що зводяться, очевидно, до іє. *uоі-;
елемент -sk- вважається давнім інхоативним суфіксом;
р. ст. ви́скати, бр. віск, п. wisk, болг. виск, м. виск «іржання, виск», схв. вȕска «тс.», вȕснути, стсл. виштати, виснѫти «пищати, шепотіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́скнути
вискоті́ти
вискотня́
вища́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wicker «іржати» | англійська |
| віск | білоруська |
| виск | болгарська |
| *hwi «галасувати, іржати» | германські |
| wihōn (можливо, замість *wijōn, *hwijōn) | давньоверхньонімецька |
| vie | датська |
| *uоі- | індоєвропейська |
| vītulor «радісно кричу, торжествую» | латинська |
| виск «іржання, виск» | македонська |
| wiehern «іржати» | нововерхньонімецька |
| wisk | польська |
| viskъ | праслов’янська |
| ви́скати | російська |
| вȕска «тс.» | сербохорватська |
| wihen | середньоверхньнімецька |
| виштати | старослов’янська |
| вȕснути | українська |
| виснѫти «пищати, шепотіти» | українська |
| vijāi- «кричати» | хетська |
| wiehenen | ? |
| wieheren | ? |
| -sk- | ? |
| ви́скати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України