ВИРЛООКЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

вирлоо́кий «балухатий»

псл. *vьṛloокъ;
утворене з основ *vьṛl- «вертіти, вивертати» й о́ко;
р. [верлио́кий] «косоокий; який повертає в усі боки очима», [верлио́ка] «казкова одноока істота», бр. вірлаво́кі «витрішкуватий», схв. врљòок «з ушкодженим оком»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

верлоо́ки
вирлоо́кість
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вірлаво́кі «витрішкуватий» білоруська
*v праслов’янська
верлио́кий «косоокий; який повертає в усі боки очима» російська
врљòок «з ушкодженим оком» сербохорватська
верлио́ка «казкова одноока істота» українська
о́ко ?

валиво́кий «витрішкуватий»

складне утворення з основ дієслова вали́ти (пор. вивалити очі) і діалектної форми іменника [во́ко] з протетичним в;
можливо, є народноетимологічною видозміною форми вирлоо́кий;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вали́ти (пор. вивалити очі) ?
вирлоо́кий ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України