ВИРЛООКА — ЕТИМОЛОГІЯ
вирлоо́кий «балухатий»
псл. *vьṛloокъ;
утворене з основ *vьṛl- «вертіти, вивертати» й о́ко;
р. [верлио́кий] «косоокий; який повертає в усі боки очима», [верлио́ка] «казкова одноока істота», бр. вірлаво́кі «витрішкуватий», схв. врљòок «з ушкодженим оком»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верлоо́ки
вирлоо́кість
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вірлаво́кі «витрішкуватий» | білоруська |
| *v | праслов’янська |
| верлио́кий «косоокий; який повертає в усі боки очима» | російська |
| врљòок «з ушкодженим оком» | сербохорватська |
| верлио́ка «казкова одноока істота» | українська |
| о́ко | ? |
валиво́кий «витрішкуватий»
складне утворення з основ дієслова вали́ти (пор. вивалити очі) і діалектної форми іменника [во́ко] з протетичним в;
можливо, є народноетимологічною видозміною форми вирлоо́кий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вали́ти (пор. вивалити очі) | ? |
| вирлоо́кий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України