ВИР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вир
безпосередній зв’язок з ви́ти (Machek ESJČ 690) остаточно не доведений;
інші ступені чергування відображені у стсл. вкрѣти (псл. *vьrěti) «кипіти, клекотіти», ч. vříti, укр. [врі́ти], лит. vìrti «кипіти», лтс. virt «кипіти, варитися», а також в укр. [ізві́р] «джерело», схв. ùзвор «тс.», укр. варити;
споріднене з лит. vỹrius «вир», лтс. virags, лат. vertex «тс.», аром. viró «глибоке місце у воді»;
псл. virъ;
р. діал. болг. вир, бр. вір, п. wir, ч. слц. слн. vír, м. вир «калюжа, водоймище», схв. вир, стсл. виръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вер
«вир»
ви́рей
«тс.»
вири́стий
ви́рити
«вирувати»
ви́рник
вирува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
viró «глибоке місце у воді» | аромунський |
вір | білоруська |
вир | болгарська |
vertex «тс.» | латинська |
virt «кипіти, варитися» | латиська |
virags | латиська |
vìrti «кипіти» | литовська |
vỹrius «вир» | литовська |
вир «калюжа, водоймище» | македонська |
wir | польська |
virъ | праслов’янська |
вир | російська |
ùзвор «тс.» | сербохорватська |
вир | сербохорватська |
vír | словацька |
vír | словенська |
вкрѣти «кипіти, клекотіти» (псл. *vьrěti) | старослов’янська |
виръ | старослов’янська |
врі́ти | українська |
ізві́р «джерело» | українська |
варити | українська |
vříti | чеська |
vír | чеська |
ви́ти | ? |
вир | ? |
верм'я́ний «рум’яний-.;Ж, Бі, червонощокий Пі»
у такому разі споріднене з лит. varmas «комаха», прус. warmun «червоний», wormyan, urminan «тс.», гот. waúrms «черв’як», двн. wurm, англ. worm, лат. vermis «тс.»;
очевидно, походить від псл. *vьrm- «черв’як» (др. вермие «сарана, черви»), як укр. черво́ний від псл. *čьrѵь «черв’як»;
[верм՝я́но] «рум’янець» Бі;
сумнів щодо існування псл. *vьrm- (Mátl Sborník FFBrU 13, 37–40) втрачає ґрунт у світлі наведеного тут українського матеріалу, який досі не враховувався;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вер
верня́ний
вир
вірня́ний
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
worm | англійська |
waúrms «черв’як» | готська |
wurm | давньоверхньонімецька |
vermis «тс.» | латинська |
varmas «комаха» | литовська |
*v «черв’як» (др. вермие «сарана, черви») | праслов’янська |
*č «черв’як» | праслов’янська |
*v | праслов’янська |
warmun «червоний» | прусська |
черво́ний | українська |
wormyan | ? |
urminan «тс.» | ? |
вироми́р «червоноока коловертка, Philodina erythrophtalma» (зоол.)
складне слово, утворене з основ іменників вир і мир, перший з яких відбиває біологічні особливості тварини (під час руху коловертного апарату, що міститься в передньому кінці тіла, в воді утворюється вир), а другий, очевидно, не має конкретного значення і вжитий як тавтологічний засіб афективного забарвлення або виник унаслідок деетимологізації з колишнього компонента з певним конкретним (тепер затемненим) значенням;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вир | ? |
мир | ? |
и́ри́ця «водяна ящірка, Triton Ж; водяна тварина, зокрема тритон» (зоол.)
неясне;
можливо, давніше *ви́риця, пов’язане з вир;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ви́риця | українська |
вир | українська |
увірну́ти «потонути»
очевидно, результат контамінації слів упірну́ти і вир;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
упірну́ти | українська |
вир | українська |
ви́ра «штраф за вбивство» (іст.)
видається ймовірним і припущення Фасмера про праслов’янське походження цього слова: псл. vira «штраф за вбивство чоловіка» як похідне від псл. *virъ «чоловік», що відповідає лит. výras «чоловік», прус, würs, лат. vir, гот. wair, wër, ав. vīra, дінд. vīráḥ «тс.»;
пор. перший компонент двн. свн. wërgëlt (нвн. Wergeld) «штраф за вбивство чоловіка», утвореного з двн. wër «чоловік» і geld «відплата, вартість» (Горяев 49; Преобр. І 85);
здебільшого вважається запозиченням з германських мов, зокрема, від варягів;
р. ви́ра, бр. ві́ра, др. ви́ра, вирьное;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́ра
(XV ст.)
вира́ти
«збирати подать»
ві́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
vīra | авестійська |
ві́ра | білоруська |
wair | готська |
wërgëlt «штраф за вбивство чоловіка» (нвн. Wergeld) | давньоверхньонімецька |
wër «чоловік» | давньоверхньонімецька |
vīráḥ «тс.» | давньоіндійська |
ви́ра | давньоруська |
vir | латинська |
výras «чоловік» | литовська |
vira «штраф за вбивство чоловіка» | праслов’янська |
*virъ «чоловік» | праслов’янська |
ви́ра | російська |
wërgëlt «штраф за вбивство чоловіка» (нвн. Wergeld) | середньоверхньнімецька |
вирьное | українська |
würs | ? |
wër | ? |
перший | ? |
geld «відплата, вартість» | ? |
ві́ра (вигук, що означає «вгору! піднімай!»)
іт. vira «повертай» (тобто «повертай кабестан, щоб підняти вантаж») є формою наказового способу від дієслова virare «повертати, крутити», яке було результатом видозміни пізньолат. gyrare «тс.», утвореного на основі гр. γυρος «круг», можливо, внаслідок контамінації з лат. vertere «крутити» або vibrare «рухати, трясти»;
запозичення з італійської мови;
р. ви́ра, бр. ві́ра;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ві́ра | білоруська |
γυρος «круг» | грецька |
vira «повертай» (тобто «повертай кабестан, щоб підняти вантаж») | італійська |
vertere «крутити» | латинська |
gyrare «тс.» | пізньолатинська |
ви́ра | російська |
virare «повертати, крутити» | ? |
vibrare «рухати, трясти» | ? |
віртуо́з
іт. virtuoso «віртуоз; добродійний, доброчинний» походить від лат. virtus «добродійність, мужність», пов’язаного з vir «чоловік», спорідненим з лит. výras «тс.», можливо, також з др. ви́ра «штраф за вбивство»;
запозичення з італійської мови;
р. болг. виртуо́з, бр. віртуо́з, п. wirtuoz, ч. virtuos, слц. virtuóz, вл. wirtuoz, схв. виртỳоз, слн. virtuoz;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
віртуо́з | білоруська |
виртуо́з | болгарська |
wirtuoz | верхньолужицька |
ви́ра «штраф за вбивство» | давньоруська |
virtuoso «віртуоз; добродійний, доброчинний» | італійська |
virtus «добродійність, мужність» | латинська |
výras «тс.» | литовська |
wirtuoz | польська |
виртуо́з | російська |
виртỳоз | сербохорватська |
virtuóz | словацька |
virtuoz | словенська |
virtuos | чеська |
vir «чоловік» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України