ВИПІТ — ЕТИМОЛОГІЯ

піт

псл. potъ «піт», очевидно, результат спрощення давнішого *pok-to-, пов’язаного із *pekti «пекти»;
з формального погляду співвідносне з кімр. poeth «жаркий, гарячий»;
із семантичного погляду можливе порівняння з схв. зно̑j «піт» – р. зной «спека», лит. prãkaitas «піт», kaitulỹs «тс.» поряд з kaĩtinti «нагрівати, розжарювати, розпікати», kaĩsti «нагріватися, пітніти, червоніти, пріти»;
пов’язання з гр. ποταμός «річка» (Wiedemann BB 27, 256), ποτόν «волога, вода», лат. pītuīta «слиз, мокрота, гнійна рідина; нежить», дінд. pithaḥ «вода» (Горяев 277) сумнівне;
р. бр. болг. м. пот, др. потъ, п. ч. слц. pot, вл. слн. pót, схв. по̑т, стсл. потъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́піт
ви́поти
ви́потина
запоти́ти «вкрити потом»
пітни́й
пітни́к
пітні́ти
пітня́вий «пітний»
поти́вий
поти́тися
поті́ти
потови́й
пото́виця «випотина»
пропітні́лий
пропоті́лий
спітні́лий
споті́лий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пот білоруська
пот болгарська
pót верхньолужицька
ποταμός «річка» грецька
ποτόν «волога, вода» грецька
pithaḥ «вода» давньоіндійська
потъ давньоруська
poeth «жаркий, гарячий» кімрська
pītuīta «слиз, мокрота, гнійна рідина; нежить» латинська
prãkaitas «піт» литовська
kaitulỹs «тс.» литовська
kaĩtinti «нагрівати, розжарювати, розпікати» литовська
kaĩsti «нагріватися, пітніти, червоніти, пріти» литовська
пот македонська
pot польська
potъ «піт» праслов’янська
*pekti «пекти» праслов’янська
зной «спека» російська
пот російська
зно̑j «піт» сербохорватська
по̑т сербохорватська
pot словацька
pót словенська
потъ старослов’янська
pot чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України