ВИПОРОТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *jьzportъkъ, *jъzp^ьrtъkъ;

здається пов’язаним з поро́ти (випо́рювати);

враховуючи р. за́порток «тухле яйце», Преображенський (II 110) підводить усі ці форми під р. по́ртить «псувати» і припускає для нього первісне значення «висиджувати, гріти висиджуванням» або «носити в животі», вважаючи його спорідненим з лит. pereti «висиджувати, виводити пташенят», лтс. perêt «сидіти на яйцях, висиджувати курчат», двн. farro (far) «бичок», лат. pario «народжую», гр. πόρτις (πόρταξ, πόρις) «теля, телиця», ос. firťon «худоба», дінд. pṛthukaḥ «дитина; звірятко», похідними від іє. *реr- «вибиратися назовні, народжуватися»;

сумнівно;

р. [вы́порток, вы́пороток, вы́праток], бр. вы́парак «тс.», др. испоротокъ «жива дитина, вирізана з утроби матері», п. wyporek «випороток», wyprutek «тс.», ч. spratek «недоношена тварина; шкурка з недоношеної тварини», [výparek] «теля-недоносок», болг. изпо́рец, цсл. испрътъкъ;

запозичення з пізньолатинської мови;

лат. reparātio «відновлення» утворене від дієслова reparāre «знову добувати; відновлювати, відбудовувати», яке складається з префікса re- і дієслова parāre «готувати, влаштовувати; наживати», пов’язаного з pario «народжую», спорідненим з укр. ви́пороток;

р. репара́ция, бр. рэпара́цыя, п. reparacje (мн.), ч. reparace, слц. reparácіe, вл. нл. reparacіjа, болг. репара́ции (мн.), м. схв. репара́циjа, слн. reparácіjа;

фр. répertoire «репертуар; тематика; збірник; перелік, каталог» походить від лат. repertōrium «інвентар», утвореного від reperīre «знаходити, одержувати», що складається з префікса re- і основи дієслова pario «народжую», спорідненого з укр. ви́пороток;

запозичення з французької мови;

р. репертуа́р, бр. рэпертуа́р, п. repertuar, ч. слц. слн. repertоár, вл. repertowar, болг. м. репертоа́р, схв. реперто̀āр;

не цілком ясне;

виводиться (Кобилянський Гуц. гов. 85) від рум. Parce «Парки (богині долі)», що походить від лат. Parcae «тс.» (мн. від Parca), спорідненого з pariō «народжую, створюю, добуваю», можливо, також з лит. pẽras «личинка, яєчко», perėˊti «висиджувати, сидіти на яйцях», дінд. pṛthukaḥ «маля, дитина, молода тварина», укр. ви́пороток «мертвонароджена тварина»;

запозичення з англійської мови;

англ. pauper походить від лат. pauper (‹*pauc(o)-pars) «бідний» (букв. «той, що мало має»), утвореного з основ слів paucus «малий», спорідненого з гот. fawai «нечисленні», двн. fao, fō «мало», та pario «виробляю; здобуваю», спорідненого з лит. perėˊti «висиджувати, плодити», укр. ви́пороток;

р. болг. м. па́упер, бр. па́ўпер, п. pauper, ч. pauperizace «пауперизація», слц. pauperizácia «тс.», схв. пàупер, слн. pávper;