ВИПОРОТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ви́пороток «мертвонароджена чи вирізана з утроби матері тварина; хутро такої тварини»

псл. *jьzportъkъ, *jъzpьrtъkъ;
здається пов’язаним з поро́ти (випо́рювати);
враховуючи р. за́порток «тухле яйце», Преображенський (II 110) підводить усі ці форми під р. по́ртить «псувати» і припускає для нього первісне значення «висиджувати, гріти висиджуванням» або «носити в животі», вважаючи його спорідненим з лит. pereti «висиджувати, виводити пташенят», лтс. perêt «сидіти на яйцях, висиджувати курчат», двн. farro (far) «бичок», лат. pario «народжую», гр. πόρτις (πόρταξ, πόρις) «теля, телиця», ос. firťon «худоба», дінд. pṛthukaḥ «дитина; звірятко», похідними від іє. *реr- «вибиратися назовні, народжуватися»;
сумнівно;
р. [вы́порток, вы́пороток, вы́праток], бр. вы́парак «тс.», др. испоротокъ «жива дитина, вирізана з утроби матері», п. wyporek «випороток», wyprutek «тс.», ч. spratek «недоношена тварина; шкурка з недоношеної тварини», [výparek] «теля-недоносок», болг. изпо́рец, цсл. испрътъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́порок
ви́порток «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вы́парак «тс.» білоруська
изпо́рец болгарська
πόρτις «теля, телиця» (πόρταξ, πόρις) грецька
farro «бичок» (far) давньоверхньонімецька
pṛthukaḥ «дитина; звірятко» давньоіндійська
испоротокъ «жива дитина, вирізана з утроби матері» давньоруська
*реr- «вибиратися назовні, народжуватися» індоєвропейська
pario «народжую» латинська
perêt «сидіти на яйцях, висиджувати курчат» латиська
pereti «висиджувати, виводити пташенят» литовська
firťon «худоба» осетинська
wyporek «випороток»«тс.» польська
wyprutek «випороток»«тс.» польська
*jьzportъkъ праслов’янська
за́порток «тухле яйце» російська
по́ртить «псувати» російська
вы́порток російська
вы́пороток українська
вы́праток українська
výparek «теля-недоносок» українська
испрътъкъ церковнослов’янська
spratek «недоношена тварина; шкурка з недоношеної тварини» чеська
*jъzp ?
поро́ти (випо́рювати) ?
значення «висиджувати, гріти висиджуванням» ?
або «носити в животі» ?

репара́ція «відшкодування збитків державою, що розв’язала агресивну війну»

запозичення з пізньолатинської мови;
лат. reparātio «відновлення» утворене від дієслова reparāre «знову добувати; відновлювати, відбудовувати», яке складається з префікса re- і дієслова parāre «готувати, влаштовувати; наживати», пов’язаного з pario «народжую», спорідненим з укр. ви́пороток;
р. репара́ция, бр. рэпара́цыя, п. reparacje (мн.), ч. reparace, слц. reparácіe, вл. нл. reparacіjа, болг. репара́ции (мн.), м. схв. репара́циjа, слн. reparácіjа;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэпара́цыя білоруська
репара́ции (мн.) болгарська
reparacіjа верхньолужицька
reparātio «відновлення» латинська
reparāre «знову добувати; відновлювати, відбудовувати» латинська
parāre «готувати, влаштовувати; наживати» латинська
pario «народжую» латинська
репара́циjа македонська
reparacіjа нижньолужицька
reparacje (мн.) польська
репара́ция російська
репара́циjа сербохорватська
reparácіe словацька
reparácіjа словенська
ви́пороток українська
reparace чеська

репертуа́р

фр. répertoire «репертуар; тематика; збірник; перелік, каталог» походить від лат. repertōrium «інвентар», утвореного від reperīre «знаходити, одержувати», що складається з префікса re- і основи дієслова pario «народжую», спорідненого з укр. ви́пороток;
запозичення з французької мови;
р. репертуа́р, бр. рэпертуа́р, п. repertuar, ч. слц. слн. repertоár, вл. repertowar, болг. м. репертоа́р, схв. реперто̀āр;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэпертуа́р білоруська
репертоа́р болгарська
repertowar верхньолужицька
repertōrium «інвентар» латинська
reperīre «знаходити, одержувати» латинська
pario «народжую» латинська
репертоа́р македонська
repertuar польська
репертуа́р російська
реперто̀āр сербохорватська
repertоár словацька
repertоár словенська
ви́пороток українська
répertoire «репертуар; тематика; збірник; перелік, каталог» французька
repertоár чеська

парше́на́ «щастя, гаразд»

не цілком ясне;
виводиться (Кобилянський Гуц. гов. 85) від рум. Parce «Парки (богині долі)», що походить від лат. Parcae «тс.» (мн. від Parca), спорідненого з pariō «народжую, створюю, добуваю», можливо, також з лит. pẽras «личинка, яєчко», perėˊti «висиджувати, сидіти на яйцях», дінд. pṛthukaḥ «маля, дитина, молода тварина», укр. ви́пороток «мертвонароджена тварина»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pṛthukaḥ «маля, дитина, молода тварина» давньоіндійська
Parcae «тс.» (мн. від Parca) латинська
pariō «народжую, створюю, добуваю» латинська
Parca латинська
Parca латинська
pẽras «личинка, яєчко» литовська
perėˊti «висиджувати, сидіти на яйцях» литовська
Parce «Парки (богині долі)» румунська
ви́пороток «мертвонароджена тварина» українська

па́упер «бідняк, позбавлений засобів до існування»

запозичення з англійської мови;
англ. pauper походить від лат. pauper (‹*pauc(o)-pars) «бідний» (букв. «той, що мало має»), утвореного з основ слів paucus «малий», спорідненого з гот. fawai «нечисленні», двн. fao, fō «мало», та pario «виробляю; здобуваю», спорідненого з лит. perėˊti «висиджувати, плодити», укр. ви́пороток;
р. болг. м. па́упер, бр. па́ўпер, п. pauper, ч. pauperizace «пауперизація», слц. pauperizácia «тс.», схв. пàупер, слн. pávper;
Фонетичні та словотвірні варіанти

паупериза́ція «масове зубожіння населення»
паупери́зм «злиденність»
пауперизува́тися
пауперисти́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pauper англійська
па́ўпер білоруська
па́упер болгарська
fawai «нечисленні» готська
fao давньоверхньонімецька
«мало» давньоверхньонімецька
pauper «бідний» (‹*pauc(o)-pars)(букв. «той, що мало має») латинська
paucus «малий» латинська
pario «виробляю; здобуваю» латинська
perėˊti «висиджувати, плодити» литовська
па́упер македонська
pauper польська
па́упер російська
пàупер сербохорватська
pauperizácia «тс.» словацька
pávper словенська
ви́пороток українська
pauperizace «пауперизація» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України