ВИПЛАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
пла́та
псл. plata «ціна, плата», *platja «тс.», похідні утворення від platъ «частина, шматок (тканини)»;
як свідчать арабські та інші джерела, ще у IX–X ст. шматок тканини був досить поширеною стандартною одиницею виміру в давній обмінній торгівлі;
роз’єднання форм плат і пла́та й пов’язання останньої з двн. plōӡan «приносити в жертву», blōӡen, гот. blōtan «шанувати, поважати» (Погодин РФВ 33, 329) або з р. плен «полон», укр. поло́н (Горяев 262) не обґрунтоване;
р. бр. болг. м. схв. пла́та, др. платити «платити, давати данину», п. płaca, ч. plat «плата», слц. plat, pláca «платня», вл. płaćić «платити, коштувати», нл. płaś «плата, ціна», полаб. plotě (*plati) «коштує», схв. пла́ћа, слн. pláča «(заробітна) плата», стсл. плата «ціна», плашта «тс.», платити «платити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безопла́тина
«безмитна торгівля»
безопла́тний
безпла́тний
ви́плат
ви́пла́та
відпла́та
відпла́чуватися
«віддячувати; [повертати борг; розплачуватися]»
допла́та
запла́та
запла́чення
«плата»
надпла́та
«переплата»
недоопла́та
недопла́та
недопла́тка
«недоплата»
незапла́тний
«неоплатний»
неоплати́мий
«тс.»
неопла́тний
непла́тник
опла́та
опла́тина
«оплата»
о́пла́тки
«грошові податки; оплата або збирання податків»
(заст.)
о́плать
«податки; видатки, витрати»
(заст.)
передпла́та
передплати́ти
передпла́тник
перепла́та
плат
«плата»
пла́тен
«платний»
плати́ти
плати́тися
«втрачати що-небудь; коштувати»
пла́ті́ж
платі́жка
«платіж»
платі́жний
платни́к
платни́чий
«платіжний»
платня́
по́платка
«податок»
предпла́та
«передплата»
предплати́ти
«передплатити»
предпла́тник
«передплатник»
припла́та
розпла́та
розпла́тка
«платіж»
сплат
«сплата»
спла́та
сплатне́
«плата частинами»
упла́та
«оплата»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пла́та | білоруська |
пла́та | болгарська |
płaćić «платити, коштувати» | верхньолужицька |
blōtan «шанувати, поважати» | готська |
plōӡan «приносити в жертву» | давньоверхньонімецька |
blōӡen | давньоверхньонімецька |
платити «платити, давати данину» | давньоруська |
пла́та | македонська |
płaś «плата, ціна» | нижньолужицька |
plotě «коштує» (*plati) | полабська |
płaca | польська |
plata «ціна, плата» | праслов’янська |
*platja «тс.» | праслов’янська |
platъ «частина, шматок (тканини)» | праслов’янська |
плен «полон» | російська |
пла́та | російська |
пла́та | сербохорватська |
пла́ћа | сербохорватська |
plat «платня» | словацька |
pláca «платня» | словацька |
pláča «(заробітна) плата» | словенська |
плата «ціна» | старослов’янська |
плашта «тс.» | старослов’янська |
платити «платити» | старослов’янська |
плат | українська |
пла́та | українська |
поло́н | українська |
plat «плата» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України