ВИНОГРАДАРЯМ — ЕТИМОЛОГІЯ
виногра́д
засвоєно з старослов’янської мови, в якій було калькою гот. weinagards «виноградник», утвореного з основ wein- «вино» і gard- «город, сад», спорідненого з псл. *gord- «город»;
на східнослов’янському ґрунті втратилося значення другого компонента і слово сприймається як просте;
р. виногра́д, бр. вінагра́д, др. виноградъ, п. winograd, ч. слц. vinohrad «виноградник», схв. вùногрāд, слн. vinógrad «тс.», стсл. виноградъ «виноградник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виногра́дар
виногра́дарство
виногра́дарський
виногра́ддя
виногра́дина
виногра́дний
виногра́дник
виноградникъ
«винник, робітник на винограднику»
(XVI ст.)
виногра́дництво
виноградничка
«робітниця на винограднику»
(XVI ст.)
виногра́довий
виноградъ
«виноградник, винниця»
(XVI--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вінагра́д | білоруська |
| weinagards «виноградник» | готська |
| виноградъ | давньоруська |
| winograd | польська |
| *gord- «город» | праслов’янська |
| виногра́д | російська |
| вùногрāд | сербохорватська |
| vinohrad «виноградник» | словацька |
| vinógrad «тс.» | словенська |
| виноградъ «виноградник» | старослов’янська |
| vinohrad «виноградник» | чеська |
| wein- «вино» | ? |
| gard- «город, сад» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України