ВИНАРСТВА — ЕТИМОЛОГІЯ
вино́
псл. vino;
раннє запозичення з латинської мови, можливо, через німецьке посередництво;
нім. Wein (двн. wîn) походить від лат. vīnum, успадкованого, як і гр. (F)oĩvoc «тс.», з індоєвропейської прамови;
іє. *uoin- «вино» походить з якоїсь мови стародавніх культур середземноморських островів, Малої Азії та Кавказу III–II тисячоліття до н. е;
пор. ар. wain «вино», хет. uiian-, ассір. īnu, гебр. jaīn, груз. gvino «тс.»;
пов’язування цього слова з іє. *uеі- «витися», за властивістю виноградної лози (Младенов 66; БЕР І 149; Шанский ЭСРЯ І З, 100), що виключає можливість запозичення, малоймовірне, зважаючи на географічне поширення виноробства в стародавньому світі і первісне значення слова як назви напою, а не рослини;
р. вино́, бр. віно́, др. вино, п. вл. нл. wino, ч. слц. слн. víno, полаб. vainĕ, болг. м. ви́но, схв. вино, стсл. вино;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вина́р
вина́рня
вина́рство
вине́ць
«цибуля виноградинкова, Allium vineale L.»
(бот.)
вині́вка
«винна бочка»
ви́нний
ви́нник
винникі́вна
винникува́ти
винниця
«виноград, Vitis vinifera L.»
(бот.)
ви́нниця
винничка
«порічка, Ribes rubrum L.»
(бот.)
виннички́
«кислуваті яблука»
винню́ха
«сорт яблук»
виновка
«сорт полуниць»
винце
«порічка»
виня́нька
«горілка з винограду»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
wain «вино» | арабська |
īnu | ассірійська |
віно́ | білоруська |
ви́но | болгарська |
wino | верхньолужицька |
jaīn | гебрайська |
gvino «тс.» | грузинська |
вино | давньоруська |
*uoin- «вино» | індоєвропейська |
*uеі- «витися» | індоєвропейська |
vīnum | латинська |
ви́но | македонська |
wino | нижньолужицька |
Wein (двн. wîn) | німецька |
vainĕ | полабська |
wino | польська |
vino | праслов’янська |
вино́ | російська |
вино | сербохорватська |
víno | словацька |
víno | словенська |
uiian- | хетська |
víno | чеська |
wain «вино» | ? |
вино | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України