ВИМУСИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
му́сити
через посередництво західнослов’янських мов запозичено з німецької;
н. müssen «мусити» (двн. muoӡann «тс.») пов’язане з messen «міряти» і споріднене з лат. meditor «обмірковую, збираюсь», гр. μέδομαι «турбуюсь», псл. mera, укр. мі́ра;
р. [му́сить], бр. му́сіць, п. musió, ч. musiti, ст. musěti, слц. musieť, вл. musać, нл. musaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́мус
«примус»
ви́мусити
«заставити»
ви́мушений
зму́сити
«заставити»
му
«тс.»
мус
«примус; обов’язок МСБГ»
мус
«обов’язково, неодмінно»« [муса́й, мусо́во] «тс.»
(присл.)
му́са
му́сати
«мусити»
муси́т
«мабуть; пора»
мусити
(1408)
му́сить
«імовірно, можливо, безумовно Ж; мабуть Корз»
му́ша
«тс.; необхідність»
неви́мушений
непри́мусний
«добровільний»
при́му́с
приму́сити
«заставити»
приму́сія
«речі, приналежності; турботи, клопіт»
примусо́вий
при́мусом
«насильно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́сіць | білоруська |
| musać | верхньолужицька |
| μέδομαι «турбуюсь» | грецька |
| meditor «обмірковую, збираюсь» | латинська |
| musaś | нижньолужицька |
| müssen пов'язане з messen і споріднене з «мусити»«міряти» (двн. muoӡann «тс.») | німецька |
| musió | польська |
| mera | праслов’янська |
| му́сить | російська |
| musieť | словацька |
| мі́ра | українська |
| musiti | чеська |
| musěti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України