ВИМИВИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

ми́ти

псл. myti;
споріднене з лит. máudyti «купати», лтс. maût «плавати», maudât «змивати», свн. muten «умиватися», дінд. mútram «сеча»;
іє. *mu-, *meu- «мити»;
р. мыть, бр. мыць, др. мыти, п. вл. myć, ч. mýti, слц. myť, нл. myś, болг. ми́я, м. мие, схв. мȕти, слн. míti, стсл. мыти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вими́вина
вимо́їна
зами́тися «тс.»
зми́тися «швидко або непомітно піти, утекти»
ми́йка «ганчірка для миття посуду»
ми́йник «робітник, що займається миттям»
ми́йниця «велика миска; [умивальник]»
ми́тель «луг; тепла лужна вода для миття голови»
ми́тіль «тс.»
ми́тка «мийка»
ми́тниця «прачка»
міє́нко «син прачки»
мі́ївна «дочка прачки»
мійка «прачка»
мо́вниця «лазня; ванна кімната»
мо́йка «мийка»
мо́льниця «вимоїна після дощу»
мо́тка «мийка»
нами́в
намивни́й
невмива́ка
невми́ванець
незми́вний
обмива́льний
обми́вка
перемива́льниця
переми́вка
підми́в
підми́ла «мул»
підми́тва «підмивання; вода, якою підмивають»
поми́єць «людина, що бабрається в помиях»
поми́ї
поми́йник «людина, що займається виносом помий і брудною роботою; собака, що бабрається в помиях»
поми́йниця «посуд для помий; [посудниця Нед]»
поми́ло «вимите місце на березі»
поми́ток «мийка»
поми́я «вимоїна в березі»
промива́лка
промива́льний
промива́льник
про́ми́вка
промивна́
промивни́й
промо́їна
розми́в
розмива́ч
розми́вина
ро́змивки «церемонія обмивання породіллі»
розми́вчастий
умива́лка
умива́льна
умива́льний
умива́льник
умива́льниця
умива́льня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мыць білоруська
ми́я болгарська
myć верхньолужицька
mútram «сеча» давньоіндійська
мыти давньоруська
maût «плавати» латиська
máudyti «купати» литовська
мие македонська
myś нижньолужицька
myć польська
myti праслов’янська
мыть російська
мȕти сербохорватська
muten «умиватися» середньоверхньнімецька
myť словацька
míti словенська
мыти старослов’янська
mýti чеська
maudât «змивати» ?
*mu- ?
*meu- «мити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України