ВИЛЬЦЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
вильце́ «гільце, обрядове деревце українського весілля»
результат контамінації слів ви́ти і гільце́;
пор. вираз вити вильце (очевидно, з вити гільце) «вбирати, прикрашати соснову чи ялинову гілку для весільного короваю»;
бр. [вільца] «вечірка перед весіллям у молодої», п. [wilce] «весільне гільце»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в՝є́лце
«гільце»
вільце́
«тс.; деревце (прикрашене квітами) на могилі юнака або дівчини»
вйо́лце
йо́лце
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вільца «вечірка перед весіллям у молодої» | білоруська |
| wilce «весільне гільце» | польська |
| ви́ти | ? |
| гільце́ | ? |
| вираз вити вильце «вбирати, прикрашати соснову чи ялинову гілку для весільного короваю» (очевидно, з вити гільце) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України